Останні новини до змін КІК-податку за законопроектом 8137 до 2 читання

Ситуація щодо очікуваних змін в регулюванні КІК за законопроектом 8137 динамічно змінюється, про що свідчать результати засідання робочої групи та профільного Комітету ВРУ.

На сьогодні має сенс орієнтуватись на те, що платників податків можуть очікувати наступні вірогідні КІК-зміни не на користь платників податків:

‼️ Законодавець все ж, на наше, здивування схильний залишити в ст.39-2 положення щодо необхідного ТЦУ-коригування для контролерських КІКів. Тобто на рівні КІКів доведеться, імовірно, застосувати не лише їх локальні ТЦУ-правила, однак одночасно і українські ТЦУ-правила
‼️ Також законодавець має намір прибрати можливість застосування пільгових ставок (5%/9%) для наскрізних дивідендів українського походження, що можуть нараховуватись чи виплачуватись на користь іноземних кондуїтних компаній. І якщо такі  «транзитні» КІК-холдинги окрім таких дивідендів не матимуть інших джерел доходів, то їх українські контролери опиняться в гірших випадках, аніж отримували б дивіденди навіть від класичних офшорів, які заробляють як з українських так і з іноземних джерел. Адже для звичайних КІКів з неукраїнськими джерелами доходів  фінальне податкове навантаження контролер в Україні зможе буде знизити по максимум аж до 1,5% ВЗ, а для КІКів суто з української операційкою - навантаження не може бути меншим, ніж 10,5% (ПДФО + ВЗ) як у доКІКчаси.
❗️Для цілей застосування КІК-виключення з-під оподаткування контролера буде враховуватись лише чинна угода про уникнення подвійного оподаткування. Імовірність врахування Стразбургської конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах для цих цілей виключається. Що означатиме неможливість звільнення з під КІК-оподаткування скорегованого прибутку КІКз класичних офшорних територій, типу Сейшел, Белізу, чи низькоподаткової Андори, Гібралтару, Гонконгу чи Боснії і Герцоговини тощо.
❗️ Частка рівно 10% більше не буде безпечної, бо з 2024 року підпадатиме під «кваліфікований» розмір частки для цілей визначення ознак контролера

Однак нас чекають не лише сумні новини, адже до позитивних КІК-змін можна віднести наступні очікування

✅ Прибираються сумніви щодо того, що потенційним контролером буде вважатись лише той резидент України, що підпадає під відповідні ознаки станом на 31 грудня відповідного звітного року, а не на будь-який інший проміжний період
✅ Так само прибирається можливість «профіскального» тлумачення обов’язку подання КІК-повідомлення про кожну зміну у частці власності КІК. Пряма норма КІК-правил вказуватиме, що зобов’язання подавати КІК-повідомлення стосується не кожного випадку корпоративних змін у складу учасників/бенефіціарів КІК, а лише тих змін, що приводять до набуття чи втрати статусу контролера над таким КІК
✅ Проміжний річний період для можливості фактичного отримання дивідендів та для достатнього терміну для підготовки фінансової звітності буде не лише для 2022 звітного періоду, але в подальшому і для кожного наступного звітного періоду українського контролера, починаючи з поточного 2023 року. Тож у разі оперативного прийняття законопроекту 8137 дедлайн подання КІК-звітності за поточний 2023 звітний рік буде до 01.05.2025р. Тобто щоразу КІК-звіт буде подаватись із "лагом" в 1 рік
✅ Конкретизується застосування цінно-паперового корегування скорегованого прибутку КІК в частині визначення фінансового результату (за аналогією визначення інвестиційного результату операцій з ЦП та КП фізосіб – резидентів України за загальними правилами ПКУ)
✅ Штраф за факт неподання КІК-повідомлення зменшується в 6 разів

🤞Ну і є великі шанси, що для цілей визначення статусу контролера й наявності відповідних КІК зобов’язань коло пов’язаних осіб буде звужене до іншого з подружжя та їх неповнолітних дітей, включаючи підопічних.