Огляд останніх українських ІПК по актуальним КІК питанням

Чинні українські КІК-правила містять безліч неоднозначних питань із можливістю множинного тлумачення. Різні експерти (податкові адвокати, аудитори, податкові консультанти) дотримуються різних точок зору з певних неоднозначних питань. І самі податкові органи досі не мають єдиної позиції та тлумачення цілої низки питань щодо порядку застосування правил КІК.

Допоки не будуть внесені зміни до чинної редакції ПКУ по нормам, що регулюють КІК-правила (перспективи якогось руху законопроекту №8137, наразі, майже нульові, хоча, сподіваюсь, це тимчасово), автор належить до тих експертів, що незмінно рекомендують окрім обов’язкової підготовки «захисного файлу» при спірних питаннях щодо КІК звертатись за отриманням ІПК на ім’я контролера КІК.

Тож пропоную ознайомитись, які останні ІПК надавались податковими органами вже по завершенні першого дворічного періоду КІК-звітності.

Незмінною залишається позиція ДПС щодо відсутності на сьогодні відповідальності за несвоєчасне подання Повідомлення про КІК (№2582/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 06.05.2024, №2583/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 06.05.2024, №2819/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 20.05.2024).

«до контролюючої особи, яка подає Повідомлення, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або про початок/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою після спливу 60-ти денного строку на його подання, штрафні санкції, передбачені пунктом 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу, не застосовуються.»

Податкові органи вчергове зауважують, що навіть якщо КІК звільнений, рядки 31-33 щодо переліку операцій із пов’язаними особами-нерезидентами, із компаніями з низькоподаткових територій та компаніями певних ОПФ, підлягають заповненню (№2555/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 03.05.2024, №2594/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 06.05.2024, №2660/ІПК/08-01-23-00-10 від 10.05.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області, №2665/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 10.05.2024).

«Звертаємо увагу, що статтею 39-2 Кодексу не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації, визначеної підпунктом 39-2.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу, а отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту.»

Аналогічно для звільнених від оподаткування КІК ДПС звертає увагу на необхідність подання заповнених Додатків КІК Декларації про майновий стан та доходи, із проставленням нулів (№2555/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 03.05.2024, №2594/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 06.05.2024).

«у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК, відповідно до вимог, визначених пунктом 392.4 статті 392 розділу I Кодексу, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК, але Додаток КІК до Декларації підлягає заповненню із зазначенням інформації про нерезидента та фінансових показників у рядках 01-06, в яких проставляється нуль.»

Якщо раніше фіскали висловлювали позицію, що звіт про КІК слід подавати навіть щодо ліквідованих протягом року КІК, оскільки їхній звітний період буде дорівнювати тій фактичній кількості днів року, що передує даті ліквідації (хоч би раз натякнули, як, на їхню думку, при цьому повинен виглядати додаток до КІК-звіту – відповідна фінзвітність КІК, за який період і як і хто її повинен підготувати), то зараз за профіскальним підходом і по відчуженим протягом року часткам КІК слід подавати КІК-звіт за той проміжок часу, коли КІК ще перебувала у власності (№2567/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 03.05.2024, №2720/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 14.05.2024, №2816/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 20.05.2024).

Висновок: «Отже, платнику податків обов’язково потрібно подати належним чином заповнений звіт про КІК за 2023 звітний рік, фінансову звітність такої компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за звітний рік, по якій фізична особа припинила фактичний контроль у звітному періоді (березень 2023 року) такої компанії».

«Враховуючи викладене, платнику податків потрібно подати належним чином заповнений Звіт про контрольовані іноземні компанії разом з фінансовою звітністю такої компанії, по якій з 15 червня 2023 року припинено фактичний контроль, та річну декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік».

Позиція податкового органу щодо того, що має вважатись «засвідченою належним чином копією фінансової звітності» зводиться до необхідності подання електронної копії фінзвіту КІК, засвідченою цифровим підписом,  з відміткою про засвідчення копії документа «згідно з оригіналом», зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, без необхідності робити переклад копії цього фінзвіту на українську (№2587/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 06.05.2024, №2645/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 09.05.2024).

«Отже, особа, яка є підписантом фінансової звітності, проставляє відмітку про засвідчення копії такого документа.

Контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про контрольовані іноземні компанії засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису, та такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності контрольованої іноземної компанії.

Норми діючого законодавства не передбачають переклад українською мовою фінансової звітності, яка складена іноземною мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.»

Подання КІК-звітності по рфським компаніям залишається зобов’язанням українських резидентів, і ДПС, як і раніше не мають уявлення, як саме вони можуть його виконувати (№2615/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 07.05.2024).

«Враховуючи викладене, платнику податків потрібно подати за 2022 і 2023 роки належним чином заповнені Звіти про КІК із завіреними належним чином копіями фінансової звітності КІК, Декларації та додатки КІК (у разі відсутності рішення контролюючого органу про неможливість виконання обов’язків цим платником податків).»

ДПС не знає, що можна робити у разі помилкового подання Повідомлень про КІК, і може лише констатувати факт, що ПКУ не передбачає відповідних процедур ані для його сканування, ані для визнання його помилково поданим (№2656/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 10.05.2024).

«чинне законодавство не передбачає процедури скасування поданого Повідомлення або визнання його таким, що поданий помилково.»

Натомість в інших ІПК податковий орган, в частині помилково поданого КІК-звіту зазначає, що процедури визнання Звіту про КІК недійсним немає, однак, є можливість звернення до ДПС із обґрунтованими поясненнями помилковості подання КІК-звітності (№2842/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 21.05.2024, №2908/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 24.05.2024).

«В той же час чиним законодавством не передбачено процедуру визнання звіту про контрольовані іноземні компанії недійсним. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу з обґрунтованими поясненнями щодо помилкового подання звіту про контрольовані іноземні компанії.»

Якщо якісь графи не відповідають ситуації КІК (наприклад, у КІК відсутнє ПП в Україні), то відповідна графа (наприклад графа 34 щодо суми прибутку, отриманого від ПП в Україні) взагалі не підлягає заповненню (справді, інколи в контролерів виникають питання – не заповнювати такі рядки взагалі чи заповнювати їх прочерками або нулями), як свідчить №2752/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 15.05.2024.

«Однак, якщо у КІК відсутнє постійне представництво в Україні, то відповідна графа 34 Звіту щодо суми прибутку, отриманого від постійного представництва в Україні, не підлягає заповненню.»

В разі переходу іноземної компанії в статус «dissolved», звільнення директора, відсутності агенту компанії, відсутності будь-якої діяльності компанії, достатнім буде подання Повідомлення про КІК через втрату статусу контролера (№2834/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 21.05.2024).

«У разі перебування контрольовані іноземні компанії в країні реєстрації у статусі «dissolved» у графі 5 Повідомлення відмітити причину повідомлення «8 Припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою».

При визначенні терміну «загальний сукупний дохід» для ліміту у 2 млн. євро, податкові органи виходять з того, що слід орієнтуватись на сукупний обсяг доходу КІК контролера з усіх джерел (№2938/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 27.05.2024, №2949/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 28.05.2024).

«Таким чином, при розрахунку загального сукупного доходу усіх КІК для цілей застосування підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу, слід враховувати обсяг доходу усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними показників неконсолідованої фінансової звітності кожної КІК, який, зокрема, включатиме дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи. При цьому, Звіт про фінансовий результат КІК, що є складовою її неконсолідованої фінансової звітності, складається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовується КІК».

Податковий орган визнає, що без Міністерства фінансів України не може самостійно визначитись із правильним застосуванням методології перерахунку скоригованого прибутку КІК з іноземної валюти в гривню, і вважає, що на сьогодні через лист НБУ від 22.03.2004 № 13-410/1390 існує правова невизначеність (№2751/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 15.05.2024).

У графі 21.2 Звіту про КІК зазначається середньозважений офіційний курс Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.

Проте, на сайті НБУ публікується середній (не середньозважений) офіційний курс гривні щодо іноземних валют за період (щомісячний та щорічний).

Водночас, у листі НБУ від 22.03.2004 № 13-410/1390 «Щодо визначення середньорічного курсу» зазначається, що середньозважений курс гривні до іноземних валют за місяць визначається за такою формулою Ki*ni/N, де Кi – значення курсу в періоді, ni – кількість днів у періоді, i – індекс періоду, протягом якого курс не змінювався.

Таким чином, існує правова невизначеність щодо методології перерахунку скоригованого прибутку КІК з іноземної валюти в гривню та відображення його у Звіті про КІК, що у свою чергу позбавляє можливості правильного застосування положень статті 39-2 розділу І Кодексу, зокрема, щодо достовірності відображення інформації у Звіті про КІК.

З огляду на зазначене, питання щодо курсу перерахунку валюти фінансової звітності іноземної компанії в гривню для цілей графи 21.2 Звіту про КІК потребує погодження з Міністерством фінансів України як головним органом в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).

Нарешті натрапила на ІПК щодо «родинного» КІК. До речі, з цікавими висновками: №2672/ІПК/20-40-24-07-06 від 10.05.2024 ГУ ДПС у Харківській області можна тлумачити як таку, в якій податківці Харківщини вважають, що у разі оформлення КІК в одноосібну власність контролера, члени його родини (дружина, син, онуки) матимуть зобов’язання подавати звіти про КІК лише у разі, коли вони матимуть самостійно якусь з ознак фактичного контролю над КІК.

«норми статті 392 ПКУ регламентують обов’язок щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії, одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік, виключно для фізичних осіб–резидентів України, які є контролюючою особою на кінець звітного періоду.

У разі, якщо пов’язані особи, визначення яких наведено у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, здійснюють фактичний контроль над іноземною юридичною особою, то такі особи вважаються контролюючою особою.

Отже, норми статті 392 ПКУ регламентують обов’язок щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії, одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік, виключно для фізичних осіб–резидентів України, які є контролюючою особою на кінець звітного періоду».

На відміну від Харківщини, податківці з центрального офісу ДПС з аналогічних питань КІК-зобов’язань у пов’язаних осіб продовжують дотримуватись своєї звички обмежуватись використанням «копіпасту» положень ПКУ без наведення індивідуальних висновків, чому свідченням є №2686/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 13.05.2024.