Едуард Голодницький
Президент International Advisers Association, CEO Firm24
Бюрократична битва регулятора ринку капіталів та відомства Федорова продовжує протистояння за ринок віртуальних активів.
Нагадую що останньою редакцію закона про AML №361-ІХ в 2019 саме Мінцифра була визначена AML регулятором щодо постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів (ВА), а в законі № 2074-IX «Про віртуальні активи» 2022 року схватку за статус регулятора виборола НКЦПФР, оскільки в ЄС за крипту відповідає регулятор ринку капіталу ESMA.
Але закон 2074-IX мав вступити в силу лише, коли приймуть закон про оподаткування ВА. Його розробкою давно займалося Мінцифри, але НКЦПФР на грант USAID передав EY на розробку своєї версії проекту, яка б заодно одразу відповідала вимогам нової регуляції ЄС Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). Одразу зазначу, що юридична техніка закону № 2074-IX була достатньо аматорська, а самі розробники називали його «рамочним».
10 днів тому в ВР був зареєстрований законопроект 10225, який одразу включає зміни в ПКУ для оподаткування ВА, нову редакцію закону «Про віртуальні активи» та багато різних змін. Тож Мінцифри не забарилися і сьогодні подали альтернативний проект 10225-1 з новою редакцію закону «Про віртуальні активи» та податковий розділ, який доречі розробляла наш експерт та спікер ІАА Марина Томаш.
В пояснювальній записки 10225-1 наголошується, що «НКЦФР не було забезпечено розробку та прийняття відповідного нормативно-правового акту, що свідчить про відсутність завдання запуску в Україні працюючого ринку віртуальних активів серед пріоритетів її діяльності» та «Мінцифри продемонструвало здатність швидко та ефективно досягати результатів». Зрозуміло, пропонується, щоб Мінцифри була головним регулятором ВА в Україні.
В чому різниця двох проектів редакцій про ВА?
Різниця в об’ємах та положеннях проектів дуже значна. Версія від НКЦПФР детально гармонізує з MiCA щодо вимог до провайдерів, а 10225-1 йде «по верхам», оскільки філософія Мінцифри та криптанів, що крипторинок краще треба ще взростити.
Не має сенсу зараз детально порівнювати версії, але останній рік особисто я бачу в комітетах ВР пропозицію просто імплементувати норми ЄС, а не чекати, коли вступимо в ЄС і просити на перехідний період.
Різниця в філософії оподаткуванні ВА:
1. Альтернативний проект пропонує оподатковувати ПнП та ПДФО фінансовий результат «на вихід з крипти», тобто коли особа відчуджує ВА в обмін повністю або частково на гроші, товар, послугу. Базою є різниця між договірною вартістю відчуження ВА та вартістю придбання або емісії (майнінгу) ВА. Якщо ВА обмінювати на ВА, то ця операція не потрапляє в облік. Основний проект від НКЦПФР пропонує оподатковувати будь-яке відчуження (і обмін ВА на ВА), якщо призводить до приросту капіталу.
2. Основний проект пропонує вести окремий облік результатів, як по цінним паперам, щодо кожного виду ВА, а альтернативний проект два види обліків: облік по службовим токенами (utility token) та іншим ВА.
3. Ставки ПнП та ПДФО по основному проекту – 18%, а в альтернативному проекті для фін.результату до 7 млн грн пропонується пільгова ставка ПДФО в 5%, потім 9% ще 5 років.
4. Основний проект забороняє платникам єдиного податку операції з ВА, альтернативний не забороняє консалтинг по ВА та відчудження службових токенів, емітованих самим платником ЄП.
5. Основний проект пропонує криптопровайдерам утримувати ПДФО з інвестиційного прибутку клієнтів, а альтернативний лише подавати інформацію в ДПС та зберігати записи про доходи та витрати на придбання ВА клієнтами протягом 3 років.
6. Основний проект звільняє від ПДВ операції з ВА, якщо це не опосередкована поставка об'єкту цивільних по ВА з індивідуальними ознаками. А альтернативний пропонує не звільняє службові токени.
7. Основний проект звільняє від ПДВ надання послуг, пов’язаних з оборотом ВА у вигляді обміну ВА та переказу. Альтернативний звільняє будь-які послуги, пов’язані з оборотом ВА, окрім консалтингових.