Гіг-контракт: що це за документ та чим він корисний роботодавцям та працівникам

Гіг-контракт – це договір, що укладається між працівником та роботодавцем на виконання разової, періодичної роботи, або проектної роботи. В залежності від завдань роботодавця, гіг-контрактор може бути, по суті, фрілансером для виконання короткочасного разового завдання, або ж де-факто штатним працівником, працюючи на проекті декілька років.

Гіг-контракти стають популярнішими останніми роками через розвиток цифрової економіки та обмеження "класичного" трудового законодавства. Вони дозволяють роботодавцям гнучко наймати працівників для виконання конкретних завдань, а працівникам – отримувати додатковий дохід за умов, які їм підходять.

Така форма працевлаштування має ряд переваг та недоліків. До переваг можна віднести гнучкість умов роботи, можливість самостійно обирати графік та місце роботи. До недоліків можна віднести менші соціальні гарантії, а також ризик нерегулярності роботи та швидкого звільнення.

Чому в Україні з'явилися гіг-контракти?

Гіг-контракти можуть бути корисними для обох сторін – як для роботодавців, так і для працівників. Однак перед укладанням гіг-контракту важливо ретельно вивчити його умови, а також права та обов'язки кожної сторони.

В Україні можливість оформити працівника за гіг-контрактом мають поки лише резиденти спеціального правового режиму "Дія.City". Для решти компаній найближчим замінником лишаються цивільно-правові договори, або ж оформлення договору з ФОПом. Власне, щоб зменшити популярність роботи через ФОП, гіг-контракти і були запропоновані в Україні.

Гіг-контракт передбачає забезпечення соціальних гарантій для працівників та встановлення стандартів трудових відносин, аналогічних тим, що визначені у трудових договорах (такі, як відпустка, лікарняні, тривалість робочого дня тощо), і водночас надає гнучкість у відносинах, подібну до тих, що регулюються за допомогою договорів.

Що зазначається в гіг-контракті

У рамках контракту визначається його предмет, включаючи конкретні види послуг, що надаються виконавцем, критерії прийняття результатів роботи, методика виконання завдань (включаючи місце зберігання інформації, використання систем управління проєктами тощо).

У договорі обов'язково вказується тривалість дії та порядок його припинення. Це саме те, що виділяє контракт від трудового договору – за контрактом сторони можуть досить легко відмовитися від подальшої співпраці, відповідно до умов, визначених в контракті. Особливості цього пункту можуть різнитися залежно від угоди між сторонами: чи буде це попередження за один день, місяць, можливість виконання завдання або сплата штрафних санкцій.

Права та обов'язки сторін

В гіг-контракті можуть бути вказані наступні пункти: 

• Вимоги до постачання замовником необхідних матеріалів спеціалістові, а також визначення обов'язків спеціаліста відносно порядку та строків виконання роботи.
  Процедура оцінки результатів виконання завдань та механізм виправлення зауважень.
• Методика проведення фінансових розрахунків. Можливість використання доларів США для визначення сум, зазначення процедури обчислення обмінного курсу на гривню. Також можливість фіксації бонусів за досягнення ключових результатів.
• Аспекти "соціального пакету" працівника – відпустка, відгули, тривалість робочого дня та інші аспекти.
• Вимоги до збереження конфіденційності та обов'язку дотримання внутрішніх корпоративних стандартів (зокрема, стосовно співробітників). Положення щодо нерозголошення і недопущення конкуренції (NDA та NCA відповідно) можуть бути вбудовані безпосередньо в контракт, вказані у контракті як посилання, або мати окрему самостійну форму документів.
• Процедура передачі прав в інтелектуальну власність, створену в процесі виконання завдань (включаючи програмний код, дизайн інтерфейсу тощо).

Порівнюючи гіг-контракти зі співпрацею через ФОП, можна відзначити, що для роботодавця це виключає ризики перекласифікації відносин у трудові, що призводить до винесення відповідних штрафів, дозволяє закріпити передачу прав на інтелектуальну власність. Для працівника це забезпечує соціальні гарантії та гарантії стосовно оплати праці. Для обох сторін це передбачає також регулювання процедури припинення співпраці та юридичної фіксації взаємовідносин, які, по суті, часто мають елементи трудових відносин.

Головне, що гіг-контракти надають гнучкість – сторони мають простір, як прописувати ці договори у кожному конкретному випадку. Але це означає і те, що сторонами треба уважно підходити до підписання таких договорів, адже лише декілька формулювань можуть сильно змінювати баланс інтересів та захищеність сторони за договором.

А як бути з питанням бронювання?

Не дивлячись на те, що гіг-контрактори, по суті, це майже штатні співробітники, законодавство поки не дозволяє бронювання таких фахівців. Про обговорення можливості розповсюдити механізм бронювання і для працівників на гіг-контрактах вже казали в Міністерстві економіки. Якщо це станеться, це може стати додатковим стимулом для збільшення фахівців, оформленим таким чином в українських компаніях.