Як ФОПу правильно вийти з податкового резидентства України та не отримати штраф?

23 серпня 2024 101 Комiтет міжнародного оподаткування, Комiтет приватного капіталу

З мого досвіду консультування власників приватних капіталів чимало українців, які переїжджають жити за кордон, не до кінця або навіть взагалі не розбираються в нюансах податкового резидентства.

Ви можете вести бізнес за кордоном, придбати частки в іноземних компаніях і стати власником нерухомості.

Весь цей час ви справно платите місцеві податки в іноземній країні, але не в Україні — за логікою підприємця тому, що фізично він не знаходиться на території України. Однак одного дня ви ризикуєте отримати «лист щастя» від ДПС: ви досі залишилися українським ФОПом, а значить, в очах ДПС ви все ще податковий резидент України.

Визначення статус податкового резидента

Як же розібратися, чи зберегли українці, які проживають за кордоном, податкове резидентство України? Насамперед дивимося в Податковий кодекс України (ПКУ).

У пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ чітко встановлено, коли фізична особа може вважатися резидентом України:

1) якщо особа має постійне місце проживання в Україні (реєстрація/прописка) — але якщо в особи є також місце постійного проживання в іноземній державі (наприклад, довгострокова оренда житла), тоді

2) необхідно дивитися на більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) і де вони знаходяться. Якщо ж державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, неможливо визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, необхідно дивитися

3) де українець знаходиться більш як 183 дні (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Далі, якщо:

4) особа звичайно проживає в обох державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тільки тієї держави, громадянином якої вона є — у нашому випадку громадянин України в такій ситуації буде лише податковим резидентом України;

5) у випадку, коли особа є громадянином обох держав або не є громадянином жодної з них, компетентні органи договірних держав розв'язують це питання за взаємною згодою.

Хочу зазначити про важливий момент, на який рідко звертають увагу: якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування ПДФО така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Слід зазначити, що відповідні умови набуття статусу резидента визначені Угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином, у ситуаціях, в яких виникає конфлікт між законодавствами двох держав, вважається, що резиденція — це місце, де фізична особа має житло, яке повинно бути постійним. Якщо фізична особа має постійне житло в обох договірних державах, тоді перевага надається державі, з якою особисті й економічні зв'язки цієї особи міцніші. Під такими зв'язками розуміється центр її життєвих інтересів. У разі якщо резиденція не може бути визначена за цим правилом, надаються додаткові критерії: звичайне місце проживання і громадянство.

Якщо фізична особа має постійне житло в обох договірних державах, необхідно розглянути всі факти для того, щоб бути впевненим, з якою із двох держав її особисті й економічні зв'язки міцніші. Розглядаються сімейні й соціальні зв'язки особи, її заняття, політична, культурна або інша діяльність, місце бізнесу, місце, з якого вона керує своєю власністю, тощо. Якщо особа, що має житло в одній державі, влаштовує інше житло у другій державі, зберігаючи перше, той факт, що вона зберігає перше в середовищі, де вона постійно проживала, працювала, де знаходиться її сім'я і власність, може разом з іншими елементами продемонструвати, що вона зберігає центр життєвих інтересів у першій державі.

І ключове: Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи, тобто наявність ФОП.

Як закрити український ФОП для втрати податкового резидентства

Якщо ви виконуєте всі вимоги іноземної країни щодо статусу податкового резидента, але на додачу маєте незакритий ФОП в Україні, для уникнень донарахувань від ДПС України в першу чергу ви маєте зайнятися припиненням діяльності фізичної особи-підприємця.

Попри розрекламовану можливість «закрити ФОП за кілька кліків» для цілей втрати податкового резидентства необхідно буде здійснити більше кроків.

1. Авторизуватись у «Дії» та подати заяву про автоматичне закриття ФОПа.

2. Пересвідчитися, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ФОПа.

3. Упевнитися, що технічний адміністратор ЄДР передав інформацію про припинення ФОПа до податкової (за місцем обліку ФОПа).

4. Перевірити, що в Єдиному реєстрі платників єдиного податку анульовано реєстрацію ФОПа — це відбувається автоматично в день отримання повідомлення від державного реєстратора.

Думаєте, на цьому все? А от і ні: виключення з Реєстру платників єдиного податку не впливає на зняття вас з обліку як платника податків та зняття з обліку як платника єдиного внеску, тож рухаємося далі

5. Подати податкові декларації щодо відповідного податку (у нашому випадку — єдиного податку) у строк 40 днів з дати внесення до ЄДР запису «припинено» в один із доступних способів:

  • особисто;
    через уповноважену особу за місцем обліку платника єдиного податку;
    поштою;
    засобами електронного зв’язку в електронній формі із ЕЦП.

6. Отримати документ від ДПС за результатами позапланової камеральної документальної перевірки, яка перевірить правильність подання податкової звітності.

Саме цей момент є найпідступнішим у всьому алгоритмі наших дій, і на нього я хочу звернути особливу увагу

Як пройти податкову перевірку для закриття ФОПа

На жаль, ПКУ не містить чітких строків, коли така перевірка може розпочатися, а лише визначає загальний строк упродовж 1095 днів з моменту внесення до ЄДР запису «припинено» (частиною 102.1 статті 102 ПКУ).

Звісно, стільки часу чекати ніхто не хоче, тому поділюся порадами з власної практики, як пришвидшити проходження камеральної перевірки.

Керівник податкової за місцем обліку ФОП (платника податку) має прийняти наказ про проведення перевірки. Саме тому для прискорення процесу зняття з податкового обліку раджу особисто відвідати керівника відповідного органу ДПС.

Ще до візиту варто надіслати письмове звернення (лист-прохання) про призначення документальної перевірки із зазначенням бажаних для вас строків. Хоча ці строки ДПС не зобов'язана враховувати, вона може взяти їх до уваги.

Також ви можете звернутися до податкової із проханням провести документальну виїзну перевірку, однак чітких строків її проведення ПКУ також не містить. Такі письмові прохання потрібно надсилати цінним листом із описом вкладення.

У відповідь на таке звернення ДПС може надіслати відповідь про:

1) задоволення звернення про проведення перевірки

2) відхилення звернення із зазначенням певних аргументів.

З моєї практики особистий візит до керівника відповідної податкової збільшує шанси на задоволення вашого звернення.

Для проходження перевірки:

1) підготуйте оригінали та копії документів щодо здійснення господарської діяльності (договори, додатки до них, акти, видаткові накладні тощо);

2) проведіть сплату податків та інших обов’язкових платежів (ЄСВ) у повному обсязі;

3) надайте ДПС усі квитанції та виписки з банківських рахунків на підтвердження сплати податків та ЄСВ.

За результатами перевірки, податковий орган може сформувати 2 види документів:

1) акт (у разі встановлення порушень податкового законодавства);

2) довідку (у разі відсутності відповідних порушень).

Якщо ви отримали довідку — вітаю, тепер ви офіційно закрили свій ФОП.

Опубліковано в ThePage