Довідка про податковий статус нерезидента. Нюанси отримання та застосування

Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ), у разі виплати  доходів нерезидентам суб’єкти господарювання повинні утримувати з них податки. Однак, якщо між Україною та іншою країною існує Угода про уникнення подвійного оподаткування (надалі – Угода, Конвенція) зі спеціальними правилами, то керуються положеннями такої Угоди. Зокрема, Конвенція може передбачати або звільнення нерезидентів  від оподаткування доходів із джерелом походження (Україна), або використання зменшеної ставки податку  на такі доходи.

Наразі, між нашою країною та іншими державами вже підписані 72 міжнародні двосторонні Конвенції  які передбачають  уникнення подвійного оподаткування. Крім того, в рамках сучасного міжнародного податкового законодавства запроваджена MLI-Конвенція  (Багатостороння Угода, що має відношення до  угод про оподаткування та передбачає виконання заходів,  спрямованих запобіганню розмиванню бази оподаткування та ухиленню від оподаткування), яка є багатосторонньою угодою, розробленою ОЕСР в рамках боротьби з розмиванням податкової бази та ухиленням від оподаткування (План BEPS).

На сьогодні 129 країн приєдналися до членства Плану BEPS, а 87 держав підписали  MLI-Конвенцію, поширивши її на попередньо укладені Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Проте, з огляду на досить складний технічний характер поширення MLI-Конвенції на міжурядові угоди, то в переважній більшості українські податкові органи на сьогодні керуються саме міжурядовими двосторонніми угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Виходячи з норм  ПКУ, у разі, якщо міжнародним договором передбачені інші правила, ніж ті, що встановлені в ПКУ, то керуються положеннями міжнародного договору. Крім того, ПКУ надає можливість податковому агенту (особі, яка здійснює виплати (доходи) нерезиденту) можливість самостійного застосування зменшення ставки податку або звільнення від оподаткування, у разі надання нерезидентом довідки про підтвердження його статусу податкового резидента відповідної держави, з якою підписана Конвенція.

Таким чином, існування такої довідки є прямою умовою для застосування можливості уникнути подвійного оподаткування або застосування зниженої ставки податку. При цьому належність оформлення такої довідки також є прямою умовою для її взяття до уваги.

Українським законодавством не встановлені конкретні вимоги до документів, які підтверджують статус податкового резидента в іноземній країні. Згідно з ПКУ, довідка  видається компетентним органом відповідної країни згідно до її внутрішнього законодавства, належним чином легалізується, перекладається згідно чинного законодавства України. Однак, спосіб легалізації документу буде залежати від країни, де вона видана.

Не потребує проходження процедури легалізації та може бути прийнятою від нерезидента довідка  про статус податкового резидента з країн, з якими наша держава  підписала двосторонні договори про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, а також відповідно до багатосторонньої Конвенції про правову допомогу і правовідносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, яка є чинною.

В іншому випадку, довідка повинна пройти  процедуру легалізації іноземних офіційних документів, яка полягає в необхідності проставлення спеціального штампу- апостилю,  який підтверджує легітимність всіх підписів, печаток, статусу осіб. Така процедура є обов’язковою для всіх країн, які є учасницями Гаазької конвенції, що була прийнята у 1961 році. Основна мета апостилю полягає у спрощенні процедури легалізації та підтвердженні достовірності підписів, статусу осіб і печаток на офіційних документах. Апостиль надає цим документам юридичну силу у всіх країнах-учасницях Гаазької конвенції. Україна приєдналася до цієї конвенції у 2003 році.

Відповідно до вимог Гаазької конвенції, текст апостилю містить певні обов’язкові елементи, такі як назва країни, яка видала апостиль, прізвище та посада особи, що підписала документ, назва установи, що засвідчила документ, місто, дата проставлення апостилю, номер апостилю, печатка установи і підпис посадової особи, що засвідчила апостиль.

У випадку, якщо країна, звідки походить документ, не є учасницею Гаазької конвенції або не має двосторонньої угоди з Україною щодо сприяння документообігу, потрібно звернутися до консульської установи для отримання консульської легалізації. Консульська легалізація підтверджує достовірність оригіналів документів, підписів посадових осіб та штампів, що засвідчують документи. Цей процес забезпечує юридичну силу документам для міжнародного використання.

Згідно з податковим законодавством України, довідки про податковий статус резидента, видані компетентними органами інших країн із використанням іноземної мови, мають бути перекладені на українську мову, відповідно до вимог законодавства України.

Довідки про статус податкового резидента, які подаються податковим органам, повинні задовольняти вимогам офіційних документів та бути перекладеними на державну мову. Переклад повинен бути засвідчений нотаріусом. Якщо нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад може здійснюватися перекладачем, а підпис перекладача підтверджується нотаріусом.

Таким чином, довідку про статус податкового резидента, яку отримано від нерезидента для цілей оподаткування, треба перекласти на українську мову з нотаріальним посвідченням. Цю довідку слід отримати до моменту  здійснення виплат доходу нерезиденту.

Згідно з поясненнями ДПС, наявність довідки у податкового агента під час виплати доходу дозволяє та є однією із з підстав для звільнення доходів нерезидента від оподаткування на момент їх отримання. Щодо можливості застосування довідки за попередній звітний рік, то ДПС зазначає, що особа, яка виплачує доходи нерезиденту протягом звітного року, може застосовувати правила міжнародного договору України щодо звільнення або зменшення оподаткування у цьому році за умови  отримання довідки після завершення звітного року. Отже, довідка є чинною на протязі календарного року в  якому її видали та потребує поновлення кожного звітного року.