Австрія - дорогий податковий кошмар для фізичних осіб?

Австрія - дорогий податковий кошмар для фізичних осіб?

За яких обставин Австрія може претендувати на доходи українців (проживання більше 183 днів або наявність там центру вітальних інтересів)? За австрійською судовою практикою особисті інтереси переважатимуть над економічними.

«Розділеного» податкового року в Австрії нема – тож у разі визначення резидентом Австрії, податки там доведеться сплачувати не з моменту в’їзду, а за весь звітний календарний рік. В Австрії норми австрійського законодавства переважатимуть над положеннями українсько-австрійської конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Тому одразу виникають питання?

• Як оподатковуються ЗП і директорські гонорари від українських роботодавців для переселенців, що мешкають в Австрії?
• Чому навіть для дивідендів (а не лише ЗП й ФОП-доходів) високі ризики подвійного оподаткування (фактичний кейс)?
• Які правила для оподаткування доходів від самозайнятості в Австрії і де тут ризики для українських ФОПів?
• Які практичні рекомендації з особистого досвіду для українських ФОПів аби уникнути подвійного оподаткування і в Україні, і в Австрії? 
• Як оподатковуватимуться дивіденди і приріст капіталу в Австрії?

Наведу приклад офіційного австрійського підходу до подвійного оподаткування українців (інформація з сайту Федерального міністерства фінансів Австрії від 06.05.2022): 

1️⃣ Необмеженій податковій відповідальності підлягатимуть особи, що мають постійне чи звичайне місце проживання в Австрії. Зі спливом 6 місяців проживання необмежена податкова відповідальність застосовується «заднім числом» (тобто від початку тривалого перебування), незалежно від громадянства.

2️⃣ При фактичних обставинах, що свідчать про наявність «подвійного резидентства» застосовуватимуться положення українсько-австрійської конвенції про уникнення подвійного оподаткування, відповідно до ст. 4 якої переважне значення буде мати наявність центру життєвих інтересів.

3️⃣ Право на оподаткування доходів від трудової діяльності залишається за країною, в якій провадиться відповідна діяльність. Отже, застосовується принцип місця роботи. Місцем роботи вважається місце, де працівник особисто є присутнім для здійснення своєї діяльності або де він фізично перебуває.

4️⃣ У разі наявності в українця статусу резидента України, право оподаткування ЗП залишається лише за Україною у разі, коли українець працює на українського роботодавця, в якого нема в Австрії постійного представництва, й такий українець не знаходиться в Австрії довше 183 днів в році.

5️⃣ У разі появи в українця статусу резидента Австрії, ЗП від українського роботодавця підлягатиме оподаткуванню в Австрії незалежно від географічного місцезнаходження українця. Україна матиме право оподаткування такого доходу від трудової діяльності лише за умови, що робота фактично здійснюється на території України. І лише щодо останнього випадку Австрія надаватиме для таких заробітних плат звільнення від оподаткування проте за методом прогресії, (тобто суми такої ЗП фактично звільнятимуться від оподаткування, та будуть враховані для визначення конкретної ставки австрійського ПДФО відповідно до національної прогресивної шкали оподаткування).

6️⃣ Зобов’язання з утримання й сплати податків із ЗП дистанційних співробітників несе український роботодавець, в тому числі в якого відсутнє постійне представництво в Австрії (примітка – до речі, за певних обставин, наявність персоналу сама по собі може вважатись ознакою ПП компанії - нерезидента). Однак при цьому зауважується, що якщо в австрійську податкову відповідну відомість по нарахуванню ЗП (за формою L17) не подає український роботодавець, це повинен зробити сам дистанційний працівник-українець.

7️⃣  Наявність в Австрії співробітника може за певних обставин створювати постійне представництво для української компанії- роботодавця. Поняття постійного представництва передбачає виконання 4 основних показників.

✅ наявність компанії,
✅ наявність господарської діяльності,
✅ постійність діяльності,
✅ розпорядницькі повноваження.

Не вважається ПП «підготовча чи допоміжна» діяльність домашнього офісу. Відправною точкою для оцінки діяльності як «допоміжної» є основна діяльність головного офісу. Це виключення не застосовується у разі відповідності фактичної діяльності потенційного ПП основній діяльності компанії-нерезидента  в цілому. 
Питання, якою мірою діяльність у домашньому офісі створює постійне представництво для роботодавця, має вирішуватися відповідно до обставин конкретної справи.

Більш детально про податки в Австріїї можна дізнатися з нашого подкасту по Австрії.

Першоджерело: Info des BMF zu steuerrechtlichen Fragestellungen im Zusammenhang mit der Unterstützung von Flüchtlingen aus der Ukraine