Для діяльності фінтех-компаній в Україні не існує єдиної спеціальної «фінтех-ліцензії». Вимоги щодо ліцензування повністю залежать від конкретних фінансових послуг, які компанія має намір надавати. Як регулятор небанківських фінансових установ, Національний банк України (НБУ) видає ліцензії на регульовані види діяльності, зокрема надання платіжних послуг, переказ коштів, кредитування, факторинг, фінансовий лізинг, обмін валют або випуск електронних грошей.

Наприклад:

  • Надавачі послуг ініціювання платежів або послуг інформування про рахунки відповідно до правил відкритого банкінгу повинні зареєструватися або отримати дозвіл як треті сторони-надавачі послуг (TPP).
  • Компаніям, що пропонують небанківське кредитування чи інші кредитні послуги, потрібна ліцензія небанківської фінансової установи.
  • Суто технологічні провайдери (наприклад, розробники програмного забезпечення для фінансових застосунків, які не здійснюють операцій з коштами клієнтів), як правило, працюють без фінансової ліцензії за умови, що не виходять за межі нерегульованої діяльності.

Дотримання стандартів у сфері протидії відмиванню коштів (AML), кібербезпеки та захисту прав споживачів є обов'язковим у всіх випадках.

 

Що таке фінтех і яка його роль згідно з позицією НБУ?
Фінансові технології, або фінтех, - це сектор, що поєднує інноваційні технології з фінансовими послугами. Така інтеграція передбачає використання програмного забезпечення, мобільних застосунків, блокчейн-технологій, штучного інтелекту та інших передових рішень.

Національний банк України (НБУ), як регулятор сектору фінансових послуг і орган, відповідальний за державний нагляд і контроль за небанківськими фінансовими установами, має власний погляд на фінтех. Хоча окрему Стратегію розвитку фінтеху в Україні до 2025 року (ухвалену у 2020 році) згодом інтегровано до ширших стратегій розвитку фінансового сектору, її основне бачення залишається впливовим. Згідно з цим документом, фінансові інновації, або фінтех, охоплюють компанії, які поєднують технології та інновації для забезпечення безшовного платіжного досвіду та інклюзивних послуг для кінцевих споживачів фінансових продуктів.

 

Огляд ринку
За даними Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, підготовленими за підтримки Міністерства цифрової трансформації, НБУ, Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві зі Швейцарським державним секретаріатом з економічних питань (SECO), Фонду належного врядування Уряду Великої Британії в Україні (GGF) та Українського фонду стартапів, упродовж останніх років на українському ринку діяло приблизно 240-250 активних фінтех-компаній, що свідчить про стабільне зростання порівняно з попередніми показниками.

Навіть в умовах повномасштабної війни сектор демонструє стійкість: кількість фінтех-компаній в Україні й надалі зростає, а відтак посилюється й державний регуляторний нагляд. Оскільки фінтех дедалі більше впливає на національну економіку, НБУ активно працює над упорядкуванням сектору, запроваджуючи нові регуляторні ініціативи та пропонуючи чіткі правила взаємодії, зокрема:

  • своєчасне оновлення регуляторних актів і політик;
  • посилення збору, аналізу даних і наглядового контролю у сфері протидії відмиванню коштів (AML);
  • запровадження стандартів відкритого банкінгу та технологій розподіленого реєстру;
  • впровадження надійної системи кіберстійкості;
  • сприяння «зеленим» фінансовим продуктам і послугам, а також розвиток стійких бізнес-моделей фінансових установ.
     

Нормативно-правова база

Діяльність фінтех-компаній, пов'язана з регульованими фінансовими послугами, такими як кредитування, страхування, платіжні послуги, білінг тощо, наразі регулюється такими основними законодавчими актами:

  • Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;
  • Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (який з 2024 року замінив попередній Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
  • »);
  • Закон України «Про страхування»;
  • Закон України «Про кредитні спілки»;
  • Закон України «Про фінансовий лізинг»;
  • Постанови Кабінету Міністрів України та Правління Національного банку України;
  • Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України та інші відповідні нормативно-правові акти.

Залежно від характеру послуг, що надаються, також застосовуються додаткові галузеві норми, зокрема щодо платіжних послуг (відповідно до Закону «Про платіжні послуги») і відкритого банкінгу. Національний банк України є основним регулятором небанківських фінансових установ і здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо ліцензування, пруденційних вимог та захисту прав споживачів.

 

Ліцензування банків, зокрема фінтех-установ, що діють як банки

Якщо фінтех-компанія кваліфікується як банківська установа (наприклад, залучає депозити або здійснює інші основні банківські операції), на неї поширюється дія Положення про ліцензування банків, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (зі змінами) (далі - Постанова № 149).

Це Положення встановлює порядок:

  • створення банків;
  • отримання банківських ліцензій;
  • погодження статутів;
  • набуття або збільшення істотної участі;
  • кваліфікаційних вимог до керівників і ключового персоналу;
  • оцінки фінансового стану та ділової репутації власників;
  • початку нових видів діяльності;
  • відкриття філій, дочірніх структур і представництв;
  • акредитації іноземних банківських структур; та
  • припинення банківської діяльності.

Основні етапи отримання банківської ліцензії такі:

  1. Подання до НБУ необхідних документів.
  2. Розгляд НБУ, що включає аналіз поданих документів, оцінку фінансового стану заявника, прозорості структури власності, ділової репутації та відповідності кваліфікаційним вимогам.
  3. Видача ліцензії або вмотивована відмова.
  4. Внесення установи до Державного реєстру банків.

Слід зазначити, що отримання повноцінної банківської ліцензії - це суворо регламентована процедура, призначена для установ, які мають намір здійснювати традиційні банківські операції. Більшість фінтех-компаній в Україні діють як небанківські фінансові установи або надавачі платіжних послуг, до яких застосовуються м'якші режими ліцензування, якщо вони не розширюють діяльність до залучення депозитів чи подібних регульованих банківських операцій.

 

Ліцензування небанківських фінансових установ

Якщо фінтех-компанія діє як небанківська фінансова установа (НБФУ), українське законодавство вимагає ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема:

  • залучення фінансових активів із зобов'язанням наступного їх повернення;
  • фінансовий лізинг;
  • надання позик, у тому числі на умовах фінансового кредиту;
  • надання гарантій; та
  • подібні види діяльності.

Порядок отримання таких ліцензій регулюється Положенням про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення діяльності з надання фінансових послуг, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 199 (зі змінами) (далі - Положення).

Відповідно до Положення, НБФУ має бути зареєстрована як суб'єкт господарювання у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерного товариства (АТ) згідно із законодавством України.

НБФУ повинна сформувати статутний (власний) капітал у розмірі, що відповідає вимогам НБУ щодо обраного виду фінансових послуг, таких як страхування, лізинг або кредитування. Наприклад, для страховика, який має ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за одним або кількома класами, мінімальний розмір статутного капіталу становить 32 млн грн (відповідно до частини 3 статті 40 Закону України «Про страхування»).

Конкретний розмір залежить від виду діяльності, але він має бути повністю сплачений до подання заяви на отримання ліцензії.

НБФУ також повинна надати вичерпну інформацію про свою структуру власності, зокрема про всіх власників істотної участі (прямої чи опосередкованої). Структура має бути прозорою, без використання складних схем чи офшорних структур, які могли б приховувати кінцевих бенефіціарних власників.

Засновники, які володіють істотною участю в НБФУ, - як фізичні, так і юридичні особи, - мають відповідати суворим критеріям для забезпечення надійності установи (розділ IV Положення).

Засновники повинні мати бездоганну ділову репутацію. Відповідно до додатка 7 до Положення, підставами для відмови у видачі ліцензії можуть бути:

  • непогашена судимість за економічні злочини, злочини проти власності або злочини у сфері господарської діяльності;
    причетність до банкрутства компаній унаслідок неналежного управління;
  • санкції, застосовані іноземними державами або міжнародними організаціями за відмивання коштів чи фінансування тероризму. 

Усі кошти, внесені до статутного капіталу, повинні мати підтверджене законне походження. НБФУ має бути готова подати документи, що підтверджують легітимність цих коштів (наприклад, від продажу активів, отримання дивідендів, спадщини тощо).

Для отримання ліцензії також необхідно подати бізнес-план, який демонструє, яким чином установа має намір надавати фінансові послуги. Цей план має містити, серед іншого, прогнози доходів і витрат, опис потенційних ризиків та заходи щодо їх мінімізації.

 

Додаткові вимоги до небанківських фінансових установ для отримання ліцензії

Для успішного отримання ліцензії НБФУ має відповідати низці умов, пов'язаних з технічною готовністю, управлінням ризиками та - у разі діяльності як фінансова компанія - додатковими спеціальними вимогами. Вони детально викладені в розділі IV Положення, затвердженого Постановою НБУ від 29 грудня 2023 року № 199 (зі змінами), а також у додатку 6.

Для надання фінансових послуг НБФУ має бути повністю готовою як з технічної, так і з організаційної точки зору. Це включає:

  • обладнання та програмне забезпечення (наявність сучасних технічних засобів, що забезпечують безперебійну роботу, таких як комп'ютери, сервери чи спеціалізоване програмне забезпечення для обробки фінансових операцій);
  • внутрішні правила та процедури (розроблення внутрішніх політик, що регулюють надання послуг).

 

Управління ризиками

Небанківська фінансова установа (НБФУ) повинна впровадити систему управління ризиками, здатну виявляти та мінімізувати ризики, пов'язані з її діяльністю (розділ IV Положення). Ця система має охоплювати такі основні ризики:

  • кредитні ризики, зокрема процедури стягнення непрацюючої заборгованості;
  • операційні ризики (процедури реагування на збої систем, несанкціоноване втручання в роботу програмного забезпечення чи серверів, кібератаки та заходи протидії);
  • ринкові ризики (процедури роботи в умовах коливань валютних курсів або цін на активи, а також заходи з мінімізації ризиків).

 

Особливі умови для фінансових компаній

Якщо НБФУ діє як фінансова компанія (наприклад, надає послуги лізингу, факторингу чи кредитування), вона повинна дотримуватися додаткових вимог, викладених у додатку 6 до Положення. Вони, зокрема, включають стандарти щодо кваліфікації персоналу та технічної інфраструктури. З цією метою НБФУ має надати докази відповідної освіти та/або професійного досвіду своїх працівників, а також підтвердження того, що її обладнання відповідає встановленим стандартам (наприклад, сертифікати на програмне забезпечення або документи, що підтверджують кваліфікацію працівників).

Крім того, призначення вищих керівників і головного бухгалтера НБФУ має бути попередньо погоджене НБУ для перевірки їх професійної придатності та ділової репутації (розділ IV Положення).

Інші вимоги стосуються фінансової стійкості. Установа повинна продемонструвати здатність виконувати зобов'язання перед клієнтами навіть за несприятливих економічних умов, що може передбачати формування резервів або надання гарантій.

 

Випадки, коли фінтех-компанії працюють без зазначених вище ліцензій

Не всі фінтех-компанії потребують описаних вище ліцензій.

Яскравий приклад - monobank, який функціонує як роздрібний цифровий банківський продукт АТ «Universal Bank». Він пропонує клієнтам кредитні картки, розміщення депозитів та інші банківські послуги виключно через мобільний застосунок, діючи на підставі повної банківської ліцензії Universal Bank.

Ще один показовий випадок - ТОВ «PROBANKER», що діє під брендом Hotline Finance. Одним із його основних видів діяльності є діяльність страхового посередника (брокера/агента). Через свій мобільний застосунок і вебсайт воно дає змогу користувачам шукати, обирати, розраховувати, порівнювати, оформлювати та купувати страхові продукти, що пропонуються ліцензованими страховиками, не надаючи самостійно відповідних страхових послуг.

 

Висновок

Фінтех-сектор в Україні продовжує демонструвати стійке зростання, про що свідчить розширення екосистеми інноваційних компаній. Використовуючи такі технології, як штучний інтелект, блокчейн і мобільні застосунки, фінтех-компанії - як самостійно, так і у партнерстві з банками та небанківськими установами - забезпечують ширший доступ до фінансових продуктів, зокрема кредитування, страхування та платіжних послуг, підвищуючи тим самим зручність і фінансову інклюзивність для споживачів.

Водночас це зростання має бути збалансоване надійним регуляторним наглядом. Національний банк України відіграє центральну роль у сприянні інноваціям, одночасно забезпечуючи стабільність, захист прав споживачів та дотримання пруденційних стандартів.

Зрештою, фінтех-сектор в Україні є перспективним напрямом модернізації фінансових послуг, проте його сталий розвиток залежить від ефективної адаптації до змін у регуляторних вимогах. Суворе дотримання цих стандартів є необхідною умовою довгострокового зростання та конкурентоспроможності на національному ринку.