Пільги з ПДВ при постачанні товарів оборонного призначення для залучених співвиконавців. Вони є чи їх немає?

18 вересня 2023 116 Комiтет фінансової звітності
Тетяна Савчук

Член ради ТЦ Комітету IAA, Аудитор, к.е.н., керівник практики ТЦУ та аудиту ID Legal Group

Зміцнення обороноздатності – найнагальніше питання для нашої країни в цей нелегкий час. І в цих умовах перед державою стоїть питання про підтримку та розвиток оборонного комплексу, залучення до цієї нелегкої роботи підприємств не лише оборонного комплексу,  а й бізнесу.

Для організації спільної роботи держави та бізнесу, сьогодні як ніколи важливо наявність чітких та прозорих правил  взаємодії учасників процесу, а також здійснення неупередженого та демократичного державного контролю. І, звісно, повинно бути не двозначне трактування, зокрема, податкових пільг з ПДВ, які надано ПКУ для учасників оборонних закупівель. Так, з метою стимулювання співпраці в рамках виконання оборотних контрактів, ПКУ передбачає пільгу з податку на додану вартість, яка поширюється на певні переліки товарних позицій за кодами УКТ ЗЕД, що визначені підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ у випадку постачання власне визначеної номенклатури товарних позицій, а також підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ у випадку постачання визначеної номенклатури  на користь конкретних отримувачів (тих структур та утворень, які здійснюють оборону нашої країни в ході стримування збройної агресії), а також підприємствами, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів оборонних закупівель.

Але пільга з ПДВ в контексті не нарахування податкового зобов’язання під час постачання льготованих товарів є лише пільгою для покупців таких товарів. В той же час для постачальників її важко назвати пільгою, оскільки не нарахування ПДВ під час постачання є лише однією стороною медалі. В класичному застосуванні ПКУ усі пільгові операції, звільнені від оподаткування ПДВ, супроводжуються коригуваннями податкового кредиту або в повному обсязі, якщо вони цілком придбані для пільгових операцій (за вимогою п. 198.5 ст. 198 ПКУ), або пропорційно обсягам пільгових та оподатковуваних операцій, якщо такі придбані товари використовуються спільно і в пільгових, і в оподатковуваних операціях (за вимогою ст. 199 ПКУ). І насправді саме ця вимога ПКУ є критичною, оскільки її застосування позбавляло платників податків частини оборотних коштів, бо на суми сплаченого ПДВ постачальникам все рівно мають бути зареєстровані зобов’язання та суми сформованого податкового кредиту фактично «обнуляються» без права бути зарахованими в зменшення наступних податкових зобов’язань (як це передбачає логіка податку на додану вартість).

І ось саме другою стороною пільгової медалі в частині постачання товарів для цілей оборонних закупівель і став останній абзац п.32 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ, який визначає, що по операціям, які підпадають під дію підпунктів 4 і 5 цього пункту положення п. 198.5 ст.198 та ст. 199 ПКУ не застосовуються. Але закралась маленьке уточнення: така друга частина пільги стосується лише операцій в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель. І ось розуміння такого уточнення може мати варіації.

З одного боку чинне законодавство (Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 року №808-ІХ зі змінами та доповненнями, далі Закон №808) дає нам чітке визначення цілого ряду понять: товари оборонного призначення, державний контракт, державний замовник, виконавець державного оборонного контракту, співвиконавці/субпідрядники, залучені до виконання зазначених договорів. Ми не будемо зупинятися на усіх цих визначеннях детально. Достатньо буде лише уточнити, що співвиконавці/субпідрядники в розумінні ЗУ №808-ІХ – це також і підприємства, які залучені безпосередніми виконавцями державних контрактів на підставі договорів до виконання укладених із замовником державних контрактів. Тобто в розуміння ЗУ №808-ІХ залучений субпідрядник є співвиконавцем державного оборонного контракту. Саме щодо таких співвиконавців п.п.5 п.32 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ передбачено пільгу в частині не нарахування та не сплати ПДВ під час ввезення на митну територію або постачання на митній території оборонної продукції на адресу оборонних формувань, які створені відповідно до українського законодавства для забезпечення національної безпеки та супротиву збройній агресії держави терориста.

І от якщо у самому підпункті 5-му п.32 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ законодавець чітко зазначив, що така пільга поширюється на виконавців (співвиконавців) державних оборонних контрактів. То в абазі, де мова йде про можливість незастосування вимог положення п.198.5 ст.198 та ст.199 ПКУ зазначено трішки по-іншому: в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель. І насправді не є зрозумілим, чи таке формулювання поширюється на залучених співвиконавців, чи тільки на прямих виконавців державного оборонного контракту, а для залучених підрядників така пільга не є можливою. І це скоріш за все може означати, що субпідрядники повинні нарахувати ПЗ по сумам ПДВ, включеним до податкового кредиту та розраховувати коефіцієнт розподілу ПК.

Зважаючи на спірність викладених положень ПКУ ми б радили співвиконавцям, які залучаються до виконання державних оборонних контрактів, для уникнення непорозумінь з податковим органом у вигляді можливих ризиків донарахування сум ПДВ та штрафів, отримати індивідуальну податкову консультацію, яка б дала більше впевненості у такій неоднозначній ситуації.