Новий екзамен для фіскалів на компетентність у період воєнного стану

14 вересня 2023 118 Комiтет податкових спорів
Олег Нікітін

Керівник судової практики ID Legal Group

Наша країна уже півтора роки живе у стані війни з агресором. Від окупаційної навали страждає економіка держави і суб’єкти господарювання, які є невід’ємними рушійними елементами української економіки. Тож за даних умов прослідковується пряма залежність двох факторів: наскільки кожен окремий суб’єкт господарювання зможе реалізувати своє основне призначення в господарській діяльності, настільки стійкою та стабільною буде і уся структура економіки держави в цілому.

Розуміючи взаємопов’язаність між бізнесом та державною економікою, на початку широкомасштабного вторгнення Верховна Рада за березень – травень 2022 року ухвалила цілу низку законів, які мали на меті зберегти підприємництво в умовах війни.

Одним із таких законів став ухвалений 15.03.2022 Закон за № 2120, яким встановлено особливості застосування норм податкового законодавства в період воєнного стану. Цим законом ст. 102 ПКУ було доповнено новим пунктом, що передбачав зупинення перебігу усіх строків, визначених вказаним кодексом та іншими законами, контроль за яким покладено органи податкової служби (п. 102.9).

Іншим Законом за № 2173, що був ухвалений Парламентом 1 квітня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ доповнено підпунктом 69.28, що закріплював особливі гарантії захисту платникам, які провадили діяльність на територіях бойових дій і позбавлені можливості доступу до своїх первинних документів у формі заборони фіскалам нараховувати податкові зобов’язання з підстав ненадання вказаних документів та проводити будь-які перевірки за попередні періоди здійснення діяльності.

Враховуючи, довготривалу процедурну невизначеність уряду та профільних міністерств питання віднесення територій на яких ведуться бойові дії або окуповані території відбулось лише в 6 грудня 2022 року і наслідком чого стало прийняття постанови № 1364, на виконання якої Мінреінтеграції видало наказ за № 309 від 22.12.2022, яким затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Законом № 3050 від 30.04.2023 був відкоригований підпункт 69.28 пункту 69 ПКУ в результаті чого було фактично звужено коло платників, які набувають права на його застосування за даних умов.

Відтак законодавець визначив, що платник для здобуття закріплених цим пунктом гарантій повинен відповідати таким двом ознакам (критеріям):

  • провадити діяльність на територіях активних бойових дій на тимчасово окупованих територіях;
  • не може пред’явити первинні документи (через неможливість їх вивезення/ втрати), на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань.

Таким чином, платники зареєстровані в населених пунктах, які включені до глави І Території, на яких ведуться (велися) бойові дії розділу 2 «Території активних бойових дій» та глави ІІ Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, затверджені наказом № 309, або в цих пунктах знаходились їх підрозділи, що забезпечували ведення бухгалтерського обліку, набувають права за умови своєчасного повідомлення фіскалів про неможливість вивезення документів із відповідних територій.

Процедура передбачає подання платником повідомлення податковому органу в довільній формі за підписом керівника та головного бухгалтера, в якому зазначаються існуючі обставини неможливості вивезення документів, їх перелік та звітний період.

Після подання повідомлення платник отримує гарантію (набуває права на застосування п. 69.28 ПКУ) щодо непроведення перевірок протягом періоду існування зазначених ним обставин, що унеможливлюють вивезти документи.

Крім того, законодавець захистив право платника на отримання гарантій і у випадку втрати первинних документів внаслідок їх знищення, псування чи пошкодження.

Так зокрема, якщо платнику після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів стане відомо про їх втрату він зобов’язаний подати до податкового органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин їх втрати, навести їх перелік та зазначити звітний період, якого стосуються документи.

Таким чином, значна частина платників, які були зареєстровані на територіях бойових дій тимчасово окупованих територіях з моменту набрання чинності пунктом 69.28 ПКУ скористались своїм правом та повідомили контролюючі органи про неможливість вивезти свої первинні документи. Частина з таких платників встановила обставини, що підтверджують втрату таких документів і подали контролюючим органам відповідні повідомлення з документальним підтвердженням вказаних обставин.

Враховуючи, що законодавці передбачили реалізацію гарантій бізнесу через виконання податковим органом своїх дискреційних повноважень на предмет вивчення поданих платником податків повідомлень про втрату документів і можливістю прийняття таким органом рішення про відмову у застосуванні платником положень пункту 69.28 ПК, передбачено також й право на оскарження даного рішення в адміністративному/ судовому порядку.

Протягом періоду оскарження платнику забезпечуються гарантії за пунктом 69.28 ПК, аж до моменту ухвалення остаточного рішення з відповідного питання.

Таким чином, наразі виникла ситуація, коли усі платники, які повідомили фіскалів про втрату документів та отримали рішення про відмову у застосуванні положень пункту 69.28 і оскаржили їх до податкового органу центрального рівня до кінця вересня місяця отримають відповідні рішення цього вищестоящого органу про результати розгляду їх скарг.

Такий висновок пов’язаний з наступними обставинами. Усі скарги по пункту 69.28 подані після 01.04.2022 року відповідно до Закону за № 2173, однак на дату набрання ним чинності, пунктом 102.9 статті 102 ПКУ, що внесений Законом за № 2120 були зупинені усі строки встановлені кодексом, відповідно скарги податковим органом центрального рівня не розглядались. Законом № 3219 від 30.06.2023 пункт 102.9 статті 102 ПКУ виключено. Враховуючи, що Закон за № 3219 набрав чинності першого серпня 2023 року почали свій перебіг усі строки визначені ПК, які були зупинені на період дії воєнного стану відповідно п. 102.9.

Враховуючи, що питання застосування пункту 69.28 фактично стояло на паузі і жодних роз’яснювальних та методичних документів із зазначеного питання ні ДПС ні Мінфін не видавали, очевидним є те, що усі скарги, які знаходились на розгляді в податковому органі центрального рівня були продовжені згідно пункту 56.9 статті 56 ПКУ.

Однак, продовжені строки розгляду скарг закінчуються 29 вересня 2023 року, відповідно податковому органу центрального рівня доведеться приймати рішення про результати розгляду скарг платників і реалізації їх гарантій у разі знищення первинних документів в результаті бойових дій.

Визначальним моментом законодавчого регулювання за пунктом 69.28 ПКУ є включення взаємопов’язаних обставин щодо покладання обов’язку доведення відсутності підстав у платника для застосування положень цього підпункту на податковий орган, а також автоматичне (безумовне) визнання платника, який безпідставно застосував положення цього підпункту, таким, що ухиляється від сплати податків, та підлягає притягненню до відповідальності, передбаченої податковим законодавством.

Відповідно, податковий орган центрального рівня залишаючи без змін рішення підпорядкованих податкових органів про відмову платникам у застосуванні положень пункту 68.29 ПКУ фактично визнаватиме цих платників такими, що ухиляються від сплати податків та підлягають фінансовій відповідальності.

Враховуючи, що законодавець встановив абзацом шостим пункту 69.28 ПКУ єдину підставу для звернення з повідомленням про втрату документів до податкового органу – це отримання платником відомостей (повідомлення, інформації, тощо) про втрату таких документів, досить цікавим будуть висновки податкового органу центрального рівня щодо аналізу повідомлень платників та обґрунтувань цього органу на підставі яких будуть спростовуватись обставини втрати документів під час бойових дій та залишатимуться скарги платників без задоволення.

Не зайвим є нагадати, що такі рішення нестимуть у собі не тільки правові наслідки, щодо кожного конкретного платника, але й наглядно демонструватимуть готовність держави в особі податкових органів об’єктивно оцінювати обставини та забезпечувати виконання законів, які визначають гарантії платників, що постраждали від бойових дій.

Разом з тим, платникам не слід завчасно впадати у відчай у разі отримання негативного рішення податкового органу центрального рівня за їх скаргою, та варто пам’ятати про можливість судового оскарження рішення про відмову у застосуванні приписів пункту 69.28 ПКУ. Причому до винесення остаточного рішення по справі податковий орган не зможе створювати для платника негативні наслідки (піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника щодо податкових періодів, зазначених у відповідному повідомленні).

Крім того, враховуючи приписи КАСУ остаточним є рішення ВС, а також беручи до уваги строки розгляду адміністративних справ, період протягом якого платники фактично зможуть реалізувати гарантії передбачені пунктом 69.28 ПКУ може обраховуватись роками, а податкові органи будуть мати ще одну категорію судових спорів з платниками.