Co-Founder and CEO в White Consulting
Ремонт основних засобів – справа хоч і звична, але як свідчить судова практика останніх років, ще й доволі ризикова. Вся сіль у відображенні затрат на ремонт – у фінрезультаті чи шляхом капіталізації у вартості відремонтованого основного засобу. Звісно, ДПС зацікавлена у капіталізації всіх цих витрат. Але бажання податківців не повинні йти в розріз із вимогами стандартів обліку. Де шукати правду у цих питаннях та як захистити власні витрати від фіскальної капіталізації – розповімо далі.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта (п. 14 ПСБО 7).
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат (п. 15 ПСБО 7).
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об’єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об’єкта основних засобів і списанням заміненого об’єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування (п. 29 Методрекомендацій № 561, лист Мінфіну від 22.05.2017 р. № 35210-07/23-1937/1689).
Пунктами 28 – 33 розділу 6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методичні рекомендації) передбачено чітке розмежування робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо).
У разі зміни термінів корисного використання об’єктів основних засобів в бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) такі терміни (строки) дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються такі збільшені терміни (строки) використання об’єкта основних засобів.
Лише платник наділений правом приймати рішення: віднести суми сплачені ним за ремонти до складу витрат або у збільшення первісної вартості основного засобу.
Податкові органи не наділені повноваженнями на власний розсуд визначати чи відбулося поліпшення основних засобів, чи ремонт був здійсненний для підтримання таких основних засобів у робочому стані.
Класифікація ремонту для цілей обліку залежить від характеру проведених робіт та їх класифікації згідно відповідних ДБН та Примірного переліку робіт (наказ від 10.08.2004 р. № 150).
Якщо роботи не передбачають перебудови, зміни функціонального призначення, геометричних розмірів, втручання у несучі конструктивні системи, то за характером робіт вони не підпадають під зміст поняття «капітальний ремонт» або інших видів будівництва.
Згідно п. 3.7. ДБН А2.2-3-2014, капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Листом Держкомбуду України від 30.04.03 р. №7/7-401 до обов’язкових ознак капітального ремонту, серед іншого, віднесено “призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин”.
Відмежовування поняття «поліпшення» від «інших ремонтів» з метою здійснення бухгалтерського обліку базується на критерії збільшення економічних вигод, у порівнянні з первісною вартістю, що є предметом професійного судження керівництва підприємства.