Інвестування в Україну: огляд ключових інструментів

Інвестори, які працюють в Україні, стикаються з низкою серйозних перешкод. З одного боку, Україна пропонує їм спеціальні стимулюючі інструменти, а з іншого — список того, що потрібно зробити, в рази довший за перелік того, що вже зроблено.

Тим не менш, для залучення прямих інвестицій Україна запровадила спеціальні інвестиційні режими, такі як державні стимули для індустріальних парків та спеціальний правовий режим Дія.City. Поряд з цими комплексними програмами підтримки інвестицій, Україна також пропонує різні інвестиційні стимули для пріоритетних секторів економіки. Деякі з них були запроваджені ще до початку війни, інші – після.

В ІТ-секторі Закон України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” запровадив концепцію віртуальної економічної зони, відомої як Дія.City.

Віртуальна економічна зона Дія.City пропонує різноманітні пільги для своїх резидентів, включаючи спеціальний режим оподаткування прибутку підприємств, за яким вони можуть сплачувати 9% податку на виведений капітал замість 18% податку на прибуток, що застосовується до всіх. Резиденти також мають право на 0% податок на дивіденди, нараховані компанією-резидентом, за умови, що вони виплачуються один раз на 2 роки. Зона також надає податкові знижки на інвестиції в українські стартапи та дозволяє нову форму співпраці між резидентами та ІТ-спеціалістами через “гіг-контракти”, де спеціалісти сплачують 5% податку на доходи фізичних осіб та можуть включати такі положення, як зобов’язання щодо нерозголошення, неконкуренції та винагороди в іноземній валюті. Дія.City також надає інструменти венчурного інвестування, такі як право на збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю через механізм конвертованих позик, механізми плану володіння акціями працівниками, гарантії, положення про відшкодування збитків, положення про ліквідаційні збитки тощо.

У сфері індустріальних парків діє Закон України “Про індустріальні парки” та пов’язані з ним підзаконні акти, які передбачають низку заходів для підтримки розвитку індустріальних парків в Україні. Законодавство визначає вимоги до створення, управління та функціонування індустріальних парків. Для керуючих компаній, ініціаторів та учасників індустріальних парків передбачено низку стимулів.

Серед них:

• компенсація відсоткових ставок за кредитами, залученими для створення або ведення господарської діяльності в межах парку,
• безповоротне фінансування розвитку парку та пов’язаної з ним інфраструктури,
• звільнення на 10 років від податку на прибуток підприємств за умови реінвестування коштів, звільнення від сплати ПДВ при ввезенні обладнання для учасників парку,
  пільгові ставки земельного податку тощо.

Державні пільги поширюються на переробну промисловість, переробку відходів, науково-дослідницьку діяльність, ІТ та телекомунікації. Однак парк не може займатися певними видами економічної діяльності, такими як виробництво підакцизних товарів, організація лотерей, грального бізнесу, посередництво у працевлаштуванні за кордоном, промисловий вилов водних біоресурсів за межами юрисдикції України та захоронення побутових відходів.

На Закарпатті індустріальні парки зареєстровано в Соломонові (автомобільна промисловість) і Солотвині (парк «Марамуреш» — деревообробна та меблева промисловість). Також у Кам'янському індустріальний парк планує займатися логістикою й переробкою сільськогосподарської продукції та вже перебуває на останньому етапі створення. В Ужгороді індустріальний парк також на останньому етапі створення. Тут вироблятимуть будівельні матеріали та індустріальне житло з перлітових утеплювачів.

У сільському господарстві та переробці сільськогосподарської продукції в Україні діє державна програма «Доступні кредити 5–7–9%».

Відома масштабна ініціатива щодо залучення інвестицій в Україну була передбачена ЗУ «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», або просто так званими інвестиційними нянями, який був прийнятий у січні 2021 року. Ідея полягала в тому, щоб надати інвесторам податкові та митні пільги, аби заохочувати їх вкладати значні кошти в Україну, а саме — мінімальна сума інвестиції має перевищувати гривневий еквівалент 20 млн євро за курсом НБУ.

Для того, щоб отримати державні преференції, проєкт має відповідати певним критеріям. По-перше, він має бути реалізований у сферах переробної промисловості, добувної промисловості, поводження з відходами, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та технічної діяльності, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційної діяльності (деякі з перелічених вище сфер мають свої винятки). По-друге, інвестиційний проєкт повинен передбачати будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення об’єкта інвестування. По-третє, проєкт повинен створити достатню кількість робочих місць, а саме не менше 80, а середня заробітна плата працівників повинна бути не менше ніж на 15% вищою, ніж середня заробітна плата за цим видом діяльності в регіоні. І, нарешті, термін реалізації проєкту не повинен перевищувати 5 років.

З моменту запровадження ініціативи “інвестиційних нянь” минуло вже більше 2 років, але поки що вона не досягла жодних успіхів. Початок війни може бути поясненням цьому. Наприклад, 3 з 5 заявників були подані до Мінекономіки наприкінці 2021 року, а через війну процес застопорився. Наразі компанії оновлюють розрахунки та чекають на закінчення активної фази війни, пояснив Железняк. Також він повідомив, що дві заявки надійшли під час війни, а саме наприкінці грудня 2022 року – на початку січня 2023 року, від гірськолижних курортів ТОВ “Буковель” та ТОВ “Славський”.

Хоча прогнозувати активність “інвестиційних нянь” поки що зарано, але користь від використання цього інструменту для післявоєнної відбудови та розвитку України очевидна. Звичайно, для того, щоб цей механізм завоював довіру бізнесу, необхідно створити всеосяжні та прозорі підзаконні акти і практику, а також виправити існуючі недоліки та неузгодженості в законодавстві.

Існує також кілька сфер, які, вочевидь, потребують певного вдосконалення для підвищення інвестиційної привабливості в післявоєнний період.

Перш за все, вкрай важливо підвищити прозорість державних закупівель. Бізнес повинен знати, що процеси державних закупівель є чесними і відповідають найкращим міжнародним практикам. Це передбачає подальше підвищення прозорості, заборону дискримінаційних умов тендерів та вдосконалення механізму оскарження. Бізнес повинен відчувати, що він може ефективно захистити свої права як в Антимонопольному комітеті України, так і в суді, якщо вважає, що процес державних закупівель є несправедливим або упередженим. Без цього буде важко залучити великі міжнародні компанії до участі в тендерах на реконструкцію, що проводяться українськими державними установами, державними чи комунальними компаніями.

Необхідно шукати належний баланс між ефективними в часі закупівлями та забезпеченням права на оскарження. Наприклад, 19 жовтня 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, яка визначає особливості здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану в Україні (“Особливості”). Особливості, окрім певних спрощень, також встановили скорочені строки проведення закупівель. Наприклад, у відкритих торгах з урахуванням особливостей майже всі строки є коротшими, ніж у відкритих торгах відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”. З іншого боку, “Особливості” обмежили право на оскарження рішень тендерного комітету. Хоча прискорення державних закупівель під час воєнного стану є важливим, відповідні процедури мають бути переглянуті після завершення війни.

Ще одна річ, на яку варто звернути увагу, – це вдосконалення державно-приватного партнерства. Уряд має забезпечити, аби державно-приватне партнерство було структуроване таким чином, щоб воно було вигідним для обох сторін. Це сприятиме зміцненню довіри серед бізнесу та підвищенню привабливості інвестиційних можливостей в країні. Перш за все, доцільним є збереження за приватним партнером права власності на новостворений або реконструйований об’єкт до закінчення терміну дії договору про партнерство, для чого необхідно внести відповідні зміни до законодавства.

На додаток до вищезазначеного, не слід забувати про певні загальні правила, що застосовуються до приватних інвесторів.

Інвесторам, які бажають інвестувати в Україну, необхідно враховувати кілька важливих факторів для забезпечення належного структурування та захисту інвестицій. Перш за все, щоб досягнути запланованої мети транзакції, вкрай важливо провести передінвестиційний аудит (due diligence). Досить багато українських підприємств мають історичні ризики, які повинні бути усунені до закриття угоди або іншим чином враховані в документах по угоді.

Іншою чутливою сферою є створення спільних підприємств, оскільки часто виявляється, що практика ведення бізнесу та очікування  партнерів можуть відрізнятися. Належне регулювання правових відносин між партнерами є важливим для будь-якого інвестора. Це включає в себе наявність добре розробленої юридичної документації, такої як акціонерна угода (SHA), опціонні механізми, інструменти безпеки (поручительство UBO та інші тощо), а також бізнес-плани та інші операційні документи.

Окрім SHA та іншої транзакційної документації, для інвесторів також важливо мати належний операційний контроль над своїми інвестиціями та діяльністю компанії. Це може включати призначення одного з директорів / членів правління для нагляду за інвестиціями, доступ до банківських рахунків і фінансової документації тощо. Оперативний контроль допомагає інвесторам залишатися в курсі того, як працюють їхні інвестиції, і бути впевненими, що управління ними здійснюється відповідно до їхніх побажань.

Жодна інвестиційна конференція де даватиме відчутних результатів без кропіткої планомірної роботи в країні. Влада повинна пам’ятати, що кожен наявний чи потенційний ризик прямо впливає на вибір інвестором юрисдикції для роботи. Наразі багато інвесторів вирішують використовувати холдингову компанію, зареєстровану в іноземній юрисдикції, з метою захисту інвестицій. Іноземні юрисдикції мають низку міжнародних конвенцій, спрямованих на захист інвестицій, і на положення цих конвенцій можна посилатися, якщо держава порушує права інвестора. Це та оцінка, яку отримує від них нинішня Україна. Крім роботи над власне інвестиційними інструментами, покращити цю оцінку можуть й такі довгоочікувані зміни. Остаточне реформування судової системи, ефективна боротьба з корупцією, запобігання зловживанням з боку державних органів щодо бізнесу, передбачувана державна політика та стабільне правове середовище — ключові передумови для успіху в залученні інвестицій в Україну.

спеціально для видання ZN.UA