​​ЄСПЛ: технологія розпізнавання обличчя без контролю порушує права людини

Використання технології розпізнавання обличчя в реальному часі без застосування належних законодавчо визначених процедурних гарантій та механізмів наглядового контролю становить порушення вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини. ​​ЄСПЛ у справі GLUKHIN v. russia (№ 11519/20) оцінив застосування державою технології розпізнавання обличчя на відповідність вимогам Конвенції. 

За обставинами справи, заявник Ніколай Глухін в 2019 року провів одиночний пікет на підтримку іншого політичного активіста, проїхавшись у метро з картонною фігурою в людський зріст. Через кілька днів заявника заарештували, коли він їхав у метро. Пан Глухін стверджував, що працівники поліції, ймовірно, з метою його ідентифікації зібрали і використали скриншоти із сайту соціальної мережі та відео з камер відеоспостереження, встановлених на станціях московського метро, якими він проїхав 23 серпня 2019 року, і через кілька днів використали технологію розпізнавання обличчя в реальному часі, щоб знайти та заарештувати заявника. Заявник скаржився, що подальше визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за неповідомлення органів влади про його одиночний пікет та використання технології розпізнавання обличчя під час обробки його персональних даних порушили його права відповідно до Конвенції.

Здійснюючи оцінку обставин справи за ст. 10 Конвенції, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що дії заявника були його способом висловити думку з питання суспільного інтересу й нетерпимість, яку влада виявила до його одиночного пікету, що, безперечно, був мирним, не була обґрунтована «відповідними або достатніми підставами». 

Звертаючись до загальних принципів, напрацьованих ЄСПЛ за ст. 8 Конвенції, цей Суд відзначив, що інституції Конвенції вважають, що моніторинг дій та переміщень фізичної особи в громадському місці за допомогою камери, яка не записувала візуальних даних, сам по собі не є формою втручання у приватне життя. Однак застереження щодо приватного життя можуть виникнути, щойно з’явиться будь-який систематичний або постійний запис таких персональних даних, зокрема фотографії ідентифікованої особи.

ЄСПЛ оцінив надані докази та пояснення сторін  і констатував, що в цій справі до заявника справді було застосовано технологію розпізнавання обличчя.  ЄСПЛ вважав заходи, вжиті до заявника, «особливо нав’язливими» тому, що вони стосувалися технології розпізнавання обличчя в реальному часі. Оброблені персональні дані містили інформацію про участь заявника в мирній акції протесту, а отже розкривали його політичні погляди. Відповідно, вони належали до спеціальних категорій конфіденційних даних, які потребують підвищеного рівня захисту.

ЄСПЛ зауважив, що використання особливо нав’язливої технології для ідентифікації та арешту учасників мирних акцій протесту може мати негативний ефект щодо прав на свободу вираження поглядів і свободу зібрань. За таких обставин використання технології розпізнавання обличчя для ідентифікації заявника не відповідало «нагальній суспільній потребі» та є несумісним з ідеалами й цінностями демократичного суспільства, керованого верховенством права, яке Конвенція покликана забезпечувати та підтримувати. 

З детальнішим описом цього рішення ви зможете ознайомитись у наступному огляді практики ЄСПЛ, а попередній огляд доступний за посиланням. А з офіційним текстом рішення ЄСПЛ у справі GLUKHIN v. russia можна ознайомитися на вебсайті ЄСПЛ за посиланням.