Дотримання принципу «витягнутої руки» в операціях з експорту ріпаку. Основні акценти судової практики КАС ВС

24 липня 2023 202 Комiтет трансфертного цiноутворення, Комiтет податкових спорів
Тетяна Савчук

Член ради ТЦ Комітету IAA, Аудитор, к.е.н., керівник практики ТЦУ та аудиту ID Legal Group

Україна – аграрна країна, з гарним експортним потенціалом, яка з кожним роком все більше інтегрується в світову торгівельну спільноту. Бізнес-процеси та операції українських компаній з компаніями-нерезидентами стають дедалі різноманітнішими та складнішими. Як свідчить наша практика з трансфертного ціноутворення, кількість контрольованих/обґрунтовуваних операцій зростає з кожним роком. Якщо згадати про значні штрафи у сфері ТЦУ, то помилки в політиці ціноутворення можуть стати великою проблемою для фінансової стабільності будь-якого підприємства, яке практикує такі операції.

Для господарських операцій з сировинними товарами правила трансферного ціноутворення в Україні містять окреме спеціальне регулювання. А саме, в податкове законодавство України імплементовано підхід щодо контролю за сировинними товарами, рекомендований у підпунктах 2.17 – 2.22 секції В розділу ІІ Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (ОЕСР), ст. 39 ПКУ було доповнено п.п. 39.3.3.4 – 39.3.3.8 п.п. 39.3.3 п.39.3 ст.39 ПКУ, які визначають спеціальні правила контролю трансфертного ціноутворення у разі здійснення контрольованих/обґрунтованих операцій з сировинними товарами.

З 01 січня 2021 року в Україні існує затверджений Перелік сировинних товарів, який врегульований Постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1221.  А Наказом МФУ від 18.01.2022 № 19 затверджено Порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16.06.2022 за № 662/37998).

У відповідності до п.п.п.39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст.39 ПКУ передбачено, що для контрольованих/обґрунтованих операцій з сировинними товарами пріоритетним методом для цілей встановлення відповідності їх умов принципу «витягнутої руки» є метод порівняльної неконтрольованої ціни (далі, метод ПНЦ).

Для цілей статті 39, щороку відповідно до пп. 39. 3.3.4 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, ДПС України оприлюднює на своєму офіційному сайті рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін, який застосовується для операцій, здійснених починаючи з 01-го січня наступного року.

Незважаючи на досить широкий перелік джерел інформації, які можуть використовуватись платниками податків для встановлення котирувальних цін,  існує також цілий ряд вимог щодо співставності відібраних таких цін з цінами, які були сформовані у контрольованих операціях.

Зокрема, як засвідчує вже і судова практика, для порівняння  фактичних експортних цін у контрольованих операціях з котирувальними та статистичними цінами на сировинні товари потрібно дотримуватися вимог щодо співставності. До таких критеріїв відносяться зокрема часовий проміжок періоду здійснення операцій, відповідність умов та базисів поставок. При потребі, обов’язково потрібно проводити коригування на такі умови поставки, які відповідатимуть базисам щодо отриманих коригувальних цін.

З цього приводу, на нашу думку, буде цікавим оприлюднена практика КАС ВС, яка, до речі, склалась на користь ДПС щодо експортних операцій сільськогосподарської продукції, а саме насіння ріпаку. Конкретика щодо насіння ріпаку не позбавляє її актуальності щодо усієї зернової групи, яка включена до переліку сировинних товарів.

Так, варто відмітити, що платником податків було використано відомості щодо цін на «насіння ріпаку» на внутрішньому ринку України, які визначені на умовах EXW (тобто відвантаження зі складів виробника). Для порівняння з такими цінами платник податків додатково застосував коригування на транспортні витрати, оскільки його ціна в контрольованих операціях була сформована на умовах DAP-Одеса-порт. Натомість податковий орган, мотивуючи тим, що умови поставки в контрольованих операціях є більш подібними до FOB порти Чорного моря застосував для порівняння саме ціни на таких базисах поставки. Зокрема,  відомості щодо котирувальних цін на умовах FOB глибоководні порти Чорного моря є загально доступними в спеціалізованому виданні «Вісник. Право знати все про податки і збори», ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», офіційний сайт Аграрної біржі. Оскільки базис поставки DAP відрізняється від FOB на умови по перевалці продукції на судно, зафрахтоване покупцем, то податковий орган отримав відомості щодо вартості послуг з перевалки від ПрАТ «Укрелеваторпром» (саме цей контрагент був залучений до перевалки продукції в контрольованій операції) і, зробивши зворотне коригування, розрахував ціну продукції в контрольованих операціях ідентичну до базису поставки FOB.  За  результатами перевірки, податковим органом було встановлено, що суб’єктом господарювання  при проведенні контрольованих операцій з експорту сировинної продукції за кодом УКТ ЗЕД 1205 (насіння ріпаку) ціноутворення  з урахуванням коригування на вартість перевалки товару на борт судна, було таким, що не відповідало принципу «витягнутої руки» – нижчим за мінімальний рівень котирувальних цін.

Які ж висновки можливо зробити з аналізу цього кейсу:

  • платник податків припустився помилки, коли порівнював свої ціни з внутрішнім ціноутворенням, тобто з цінами, які були властиві для внутрішнього, а на зовнішнього ринку сировинного товару;
  • податковий орган справедливо зробив доступні та можливі коригування для усунення відмінностей у базисі поставки для приведення у співставні умови саме з цінами, що склались для цілей зовнішнього ринку;
  • коригування для усунення відмінностей в умовах контрольованої та співставної операції можуть базуватись не лише на внутрішніх відомостях платника податків, але й з інших доступних джерел інформації;
  • при невідповідному обґрунтуванні використаного джерела інформації, воно в ході перевірки буде замінене на більш доречне та відповідне. В цьому питанні платник не має презумпції незмінності джерела інформації;

В контексті цього кейсу ми можемо повністю погодитись із логікою податкового органу та зауважити, що вона є цілком застосовною до переважної більшості сировинних товарів аграрної групи, а сама справа є однією із цеглинок сформульованої практики, що має лягати в основу узагальнюючих підходів та практики податкових органів з аналогічних питань.

За посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109759320 можна детально ознайомитись з текстом постанови Верховного Суду від 21.03.2023 р. у справі No 1340/3525/18.