Чи є електронне листування із застосунків-месенджерів Viber, Telegram, WhatsApp належними доказами в суді?

В своїй роботі юристи та адвокати насьогодні під час захисту прав Клієнта та обґрунтуванні його позиції досить часто стикаються з випадками, коли суб’єкти господарювання не мають підписаних обома сторонами правочину первинних документів,  які підтверджують факт виконання певної господарської операції, а на підтвердження належного виконання своїх зобов’язань, згідно положень певного договору, Клієнт посилається на інформацію із застосунків-месенджерів таких як Viber, Telegram, WhatsApp тощо.

Безумовно, процеси глобалізації сучасного світового господарства, темпи цифровізації усіх сфер господарської діяльності зумовлюють широке використання платниками податків в своїй господарській діяльності електронного листування. Проте варто замислитися над питаннями: Чи варто «йти в ногу з часом» щодо здійснення листування в електронній формі під час фіксації Сторонами виконання умов укладеного договору, у тому числі і через сучасні та застосунки-месенджери Viber, Telegram, WhatsApp тощо? та Як суди сприймають роздруківки або скріншоти із мобільних додатків Viber, Telegram, WhatsApp тощо?

В цій статті пропонуємо звернути увагу на Постанову ВП ВС у справі № 916/3027/21, прийняту за наслідками касаційного перегляду справи про стягнення передоплати за договором поставки. В судовому процесі Позивач стверджував, що Відповідачем не виконано свого зобов’язання за укладеним договором щодо поставки оплаченого Позивачем у повному обсязі товару, тому вимагав повернення сплаченої передоплати за товар. Своєю чергою, Відповідач наполягав, що поставка товару відбулась, відповідно ним виконано зобов’язання за договором в повному обсязі, однак Позивач не повернув підписані ним видаткову накладну та ТТН, які підтверджують факт отримання товару.

На підтвердження факту здійснення поставки товару Відповідачем долучено до матеріалів судової справи у якості доказів, зокрема копії видаткових накладних та ТТН, які не підписані зі сторони вантажоодержувача; копії листів-звернень до Позивача з вимогою підписати відповідні видаткові накладні та ТТН; копії договору про надання послуг з перевезення товару та акти про надання послуг до цього договору; нотаріально посвідчені заяви свідків про підтвердження факту отримання товару від Відповідача по справі, а також роздруківку листування між директором Позивача та третьою особою (яка здійснювала ремонтні роботи з використанням отриманого від Відповідача по справі товару) з мобільного додатку «WhatsApp».

Також в матеріалах справи наявний висновок експерта про проведення судової експертизи комп’ютерної техніки та програмних продуктів, відповідно до якого за результатами проведеного дослідження мобільного телефону, що перебував у користуванні свідка по справі, встановлено наявність мобільного месенджера WhatsApp з чат-перепискою, де містилися повідомлення користувачів, що роздруковані і наведені в додатку до висновку експерта та які містять інформацію про отримання особою, що здійснювала ремонтні роботи за замовленням Відповідача відповідного товару.

Позивач наполягав на тому, що поставка товару не була здійснена Відповідачем по справі та за відсутності підписаних ним видаткових накладні та ТТН факт здійснення поставки товару не підтверджується належними доказами.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, обгрунтовуючи своє рішення тим, що докази, наявні в матеріалах справи в своїй сукупності з установленими обставинами справи свідчать про виконання Відповідачем по справі свого обов’язку з поставки товару за укладеним договором. При цьому, суд також зазначив, що надані до матеріалів справи роздруківки скріншотів електронного листування з мобільного додатку не можуть бути використані як докази у справі, оскільки вони не відповідають нормам закону, що регламентує порядок складання електронних документів, а зміст таких документів може бути викривлено чи виправлено.

Апеляційний суд за наслідками апеляційного розгляду справи постановив нове рішення, яким позов задовольнив повністю, обгрунтовуючи своє рішення відсутністю належних первинних документів на підтвердження поставки товару, підписаних вантажоодержувачем та не доведенням фактичного здійснення поставки товару. При цьому, суд також зазначив, що посилання на листування в месенджері WhatsApp та роздруківки з нього не можуть бути доказами здійснення поставки товару, оскільки не є первинними документами бухгалтерського обліку та зміст цих може бути викривлено чи виправлено.

За результатами касаційного перегляду справи, ВП ВС підтримала рішення суду першої інстанції з мотивів наявності підтвердження наданими Відповідачем по справі доказами в їх сукупності факту здійснення поставки товару, постанову суду апеляційної інстанції скасовано. Також суд зазначив, що відсутність первинних документів бухгалтерського обліку, складених за результатами операцій з поставки товару, не є беззаперечним доказом нездійснення такої поставки та факт поставки товару може підтверджуватися іншими доказами, наданими сторонами по справі.

При цьому, ВП ВС сформульовано висновок, що роздруківки електронного листування є електронним доказом (паперовою копією електронного доказу) та доказ, поданий учасником справі у такій формі є допустимим. У випадку не подання оригіналу електронного доказу, у разі наявності сумнівів у суду чи сторони по справі щодо відповідності поданої копії його оригіналу, а також якщо з такого листування неможливо встановити авторів цього листування або його зміст,  суд може не взяти до уваги паперову копію електронного доказу.

Отже, підсумовуючі вищевикладене, необхідно зазначити, що електронне листування, у тому числі через застосунки-месенджери може виступати належним доказом в судовому процесі, але в будь-якому разі роздруківки електронного листування не можуть бути єдиним доказом позиції суб’єкта господарювання, а тільки разом з іншими доказами по справі можуть бути враховані судом. Тому більш надійним способом підтвердження фактів належного виконання договірних зобов’язань між учасниками господарських відносин залишається здійснення листування шляхом складанням документів з дотриманням правила діловодства та фіксація виконання господарських операцій в письмовій формі із складанням і підписання первинних документів, що забезпечить підтвердження в майбутньому обґрунтованої позиції суб’єкта господарювання належними доказами як у взаємовідносинах з контрагентами, так і у взаємовідносинах з контролюючими органами.