Покинуті офшори - приховані ризики

26 березня 2024 163 Комiтет міжнародного оподаткування, Комiтет приватного капіталу
Олександра Нікітіна

Partner в ECOVIS Bondar & Bondar

Воістину народна мудрість «скупий платить двічі, дурень тричі» ніколи не була настільки актуальною як сьогодні, у розпал подання КІК - звітності за наявності «покинутих офшорів».

Адже, як виявилось, зобов'язання подавати таку звітність нікуди не зникають навіть тоді, коли ваші давно забуті іноземні компанії продовжують світитися в реєстрі зі статусом “strike off”, а в такому статусі вони можуть існувати і п’ять, і десять років.

Судячи із запитів останніх місяців, більшість з вас замість того, щоб належним чином ліквідувати використану SPV у спосіб, передбачений законодавством юрисдикції її реєстрації, вирішили чи то заради економії, чи через неорганізованість, чи з інших причин просто перестати її обслуговувати і кинути, як то кажуть, напризволяще.

І, допоки в Україні не діяли КІК правила, схема працювала, але з недавніх пір все змінилось.

Короткий екскурс в історію

Ще 10 років тому кожен бізнесмен середньої руки, що себе поважає, мав, щонайменше, один офшор (найчастіше БВО, Панама або Сейшельські острови) і, щонайменше, одну Кіпрську компанію.

Такі структури здебільшого використовувались для фінансування українського бізнесу або для врегулювання відносин акціонерів поза межами українського правового поля, в площині англійського права, а іноді і для передпродажної податкової оптимізації, адже, як відомо, на Кіпрі й досі не оподатковується приріст капіталу.

Дехто ще пам’ятає часи, коли менеджери іноземних банків, в тому числі з вельми поважних юрисдикцій, наперебій пропонували українським клієнтам свої послуги і відкривали рахунки офшорним компаніям за тиждень. Такі компанії, зазвичай, використовувались як приватні гаманці бенефіціарів. За рахунок коштів таких компаній фактично фінансувались всі особисті витрати бенефіціарів за кордоном – від подорожей світом до придбання будинків та яхт.

І, звісно, такі транзакції залишались поза контролем податкових органів.

В ті часи навіть юристи через одного мали свої іноземні «корпоративні гаманці», хоча б для того, щоб отримувати туди комісію від іноземних банкірів за рекомендацію клієнтів.

Золоті були часи одним словом. Але світ змінився.

Зміна трендів

BEPS/KYC/AML/CFC/CRS та інші, спершу не зрозумілі пересічному українському бізнесмену абревіатури, які символізували собою певні світові тренди боротьби з відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків, а також серія гучних скандалів з низкою славнозвісних іноземних банків через проблеми, виявлені підчас перевірок регуляторами, призвели до поступової зміни трендів.

Мати офшор з певних часів стало моветоном. До тих, хто продовжував використовувати офшори для структурування або фінансування бізнесу, партнери ставились зневажливо, як до осіб, у яких не вистачає грошей на консультантів, здатних запропонувати більш вишукані алгоритми. А контролюючи органи і банки – підозріло, що врешті решт призвело до того, що вони стали не функціональними, а відтак – не потрібними.

І тут треба знати менталітет наших співвітчизників. З мого особистого досвіду клієнти поділились на три групи:

Перша група – ті, у кого офшори були порожніми, тобто без активів, чемно і відносно не дорого ліквідувала всі непотрібні структури. На той час вартість ліквідації за рішенням акціонера складала US$800-US$1500.

Друга група – здебільшого ті, у кого на таких іноземних компаніях були певні активи, які мали цінність (корпоративні права «живих» українських компаній, права вимоги за кредитами до українських боржників, грошові кошти на рахунках, цінні папери тощо) продовжували їх чемно утримувати (тобто, сплачувати щорічне державне мито, номінальний сервіс, гонорар реєстраційного агента, а іноді й підготовку фінансової звітності та аудит (наприклад, на Кіпрі).

Слід зазначити, що більшість клієнтів другої групи у 2020-2021 році скористались можливістю безподаткової ліквідації та перевели всі активи своїх іноземних компаній на себе особисто, сплативши з таких активів 1,5% військового збору і 0% ПДФО, після чого, належним чином і все ще відносно не дорого, ліквідували свої «іноземні корпоративні гаманці».

Але була і третя група. Я називала їх групою «камікадзе». Це ті, хто просто «забив» на свої іноземні компанії, тобто «кинув» агентів, яким перестав платити їх гонорар (registered agent fee), «кинув» номіналів, переставши оплачувати номінальний сервіс (annual maintenance fee/annual nominee services), «кинув» країни реєстрації, переставши оплачувати передбачені державні мита (government fee/company levy) та подавати передбачену законом звітність. І все це – в надії, або, радше, із впевненістю в тому, що ніхто ніколи не буде шукати і «наздоганяти» бенефіціара такого «покинутого» офшору заради пари-трійки тисяч доларів боргу. Більше того, серед таких «покинутих» офшорів були й такі, яким належали і до сьогодні продовжують належати відносно живі активи в Україні. І дійсно, ні агенти, ні номінали, ні тим більше уряди Кіпру, БВО, Сейшел або Панами не намагались отримати свої гроші в примусовому порядку – щонайменше, я не чула про жоден подібний кейс. Вони просто тихенько переоформили юридичне володіння та управління такими компаніями на бенефіціарів (або осіб, заявлених бенефіціарами при відкритті компанії) і вийшли з гри.

Слід зазначити, що в свій час третя група відкрито глузувала над першою і другою, вважаючи їх боягузами та мартотратами. Але карма – сувора і неодмінна.

Момент істини

Настав 2022 рік, неймовірно складний для всіх українців. Відверто було не до офшорів. Потім 2023. Податківці почали відходити від «зимової сплячки». Зняли мораторій на перевірки. Прийшов 2024 – перший рік КІК-звітності в України. Настав момент істини.

А істина полягає в тому, що КІК – звітність за 2022 та 2023 звітні періоди можна гарантовано не подавати лише в двох випадках:

  1. Контролер КІК не був резидентом України у 2022 та 2023 звітних роках (і то деякі експерти мають іншу думку);
  2. КІК належним чином ліквідована до 01.01.2022 року і це підтверджується відповідним документом, зокрема, апостильованим сертифікатом ліквідації. Тадам!

Щодо першого варіанту, одразу скажу, що в Україні немає єдиної процедури втрати статусу податкового резидента, тож, це завжди набір кроків, спрямованих на формування правової позиції платника податку (дії + документи) на підтвердження того факту, що він, скоріш, нерезидент, ніж резидент. Такі дії платника податку жодним чином не виключають спору з податковим органом на предмет його резидентського статусу, а лише потенційно посилюють його правову позицію у такому спорі.

Крім того, у країні нового резидентства такого податкового мігранта також можуть діяти КІК правила, і часто жорсткіші, ніж в Україні. А з врахуванням фактору мови, вартості та манери роботи іноземних консультантів (хто стикався – той зрозуміє), а також, значного розміру штрафів та інших негативних наслідків для платника – порушника, іноді дешевше залишитись резидентом України і звітувати вітчизняному контролюючому органу про свої КІКи. Тим більше, ставки ПДФО в Україні виявились набагато більш гуманними у порівнянні з більшістю Європейських країн.

Щодо другого варіанту – своєчасної і належної ліквідації КІКу із можливістю документального підтвердження цього факту – тут на сцену і виходить її величність карма.

Карма

Для усвідомлення всієї глибини розплати за жадібність та безвідповідальність, слід зрозуміти декілька важливих фактів:

Реєстри компаній на БВО та Сейшелах НЕ ВІДКРИТІ, тобто пересічна людина не може навіть перевірити статус тієї чи іншої компанії без залучення реєстраційного агента.
Агент, якому наш «камікадзе» не сплачував за послуги протягом останніх років і, в цілому, ігнорував всі його листи з нагадуванням про борг та ввічливими вимогами його погасити, скоріш за все поводитиметься дзеркально. І єдине, що може змусити його відповісти – погашення боргу за весь період плюс значний аванс. І то. Після погашення боргу він може відмовитись працювати далі. І такі випадки непоодинокі.
В теорії й на практиці можна залучити іншого реєстраційного агента, який може надати вам таку послугу (company search) за окрему оплату ($150-300 за БВО, $600 + за Сейшели, на Кіпрі реєстр відкритий поки що), але:

По-перше, тільки за умови 100% передплати .

По-друге, цю передплату доволі важко зробити з України через валютні обмеження, пов’язані з війною. Тим не менш, уявімо, що ви віднайшли спосіб здійснити такий company search та отримали інформацію, що ваша іноземна компанія має статус strike-off.

Strike-off НЕ ДОРІВНЮЄ ЛІКВІДАЦІЇ. І це ключове. Компанія у статусі strike-off ПРОДОВЖУЄ ІСНУВАТИ, ХОЧ І В РЕЖИМІ ОБМЕЖЕНОЇ ПРАВО- І ДІЄЗДАТНОСТІ.

Наявність іноземної компанії в статусі strike-off НЕ ЗВІЛЬНЯЄ українського контролера від обов’язку ЩОРІЧНО подавати по ній КІК – ЗВІТНІСТЬ, а інакше штраф, спеціально не напишу в якому розмірі – погугліть, кажуть, так краще запам’ятаєте, скажу тільки, що вельми значний і значно вищий, ніж була б вартість своєчасної ліквідації використаного і не потрібного офшору.

Скажу ще, що строк позовної давності по КІК-звітності – сім років і рахується по кожному звітному року окремо, як окреме порушення, отже по факту – довічний.

Погана новина – ви не можете гарантовано знати, коли статус вашої компанії у відповідному реєстрі буде змінено зі strike-off на dissolved, тобто ліквідована. Тобто, законодавством такі строки передбачені (крім Кіпру, вони навіть не намагались), але ви ж знаєте ці острівні юрисдикції – вони такі неквапливі. Крім того, навіть коли такий статус буде змінено – питання, хто надасть витяг з реєстру, ще й з апостилем, враховуючи те, як ви, в свою чергу, повелись з реєстраційним агентом? Одному Богу відомо скільки вам буде коштувати такий витяг.

Гарна новина – компанію зі статусу strike-off можна відновити, привести у good standing і після цього ліквідувати. І це – єдиний шлях вийти з кабали щорічної КІК-звітності і пов’язаних з цим витрат.

Погана новина № 1 – це Вам буде коштувати приблизно 30-50 тисяч доларів (БВО, Сейшели) плюс ВСІ БОРГИ (тобто, несплачені мита, гонорари, штрафи за несвоєчасну сплату тощо).
На Кіпрі – трохи дешевше, хоча не факт, адже там більше боргів (фін.звітність з аудитом, tax return, annual return тощо).

Погана новина №2 – якщо компанія в статусі strike-off, ви не зможете здійснити жодних юридичних дій з належним їй майном (подарувати, продати, ліквідувати тощо) до відновлення такої компанії та приведення її у good standing.

Погана новина №3 – якщо компанія в статусі strike-off менше 10 років, а її бенефіціар – «камікадзе» і залишив на ній цінне майно, наприклад, нерухомість в Україні або корпоративні права в українському бізнесі – така компанія може бути відновлена за вимогою кредитора (в тому числі за технічним кредитним договором, які сотнями «пацани» укладали між собою для «перестановки грошей», після чого на її майно може бути звернено стягнення з усіма відповідними наслідками.

Я це до чого – карма працює.

Невідворотно.

Тож, моя професійна рекомендація - краще пізно, ніж ніколи. Знайдіть адекватних підрядників, домовтесь про адекватну ціну (оптову знижку), сплатіть наперед, приведіть свої справи до ладу, позбавтесь хвостів та спіть спокійно.