Податкова амністія: коротко про головне

пятница, 12.03.2021 13:59 Группа по международной налоговой реформе в Украине, Комитет частных состоятельных лиц
Андрей Реун
Андрей Реун

Член Правления IAA, со-глава Комитета международного налогообложения IAA, партнер, глава налоговой практики ЮФ "LCF Law Group"

Ідея амністії капіталів — введення «нульової декларації» — в Україні лунала вже давно й неодноразово. Втілити її спробував Президент України, зареєструвавши у Верховній Раді Україні одразу 4 законопроєкти про податкову амністію.

Законопроєкт, що передбачає внесення змін до Податкового кодексу, зареєстрований за № 5153 від 25.02.2021 (далі — законопроєкт). За два тижні після відповідної реєстрації до ВРУ депутати встигли внести три альтернативні законопроєкти: №5153-1, №5153-2 та №5153-3 від 09.03.2021 року, якими запропонували лише певні точкові зміни.

У чому суть податкової амністії?

Мається на увазі пропозиція держави задекларувати фізсобам належні їм активи та грошові кошти, набуті за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню, однак оподатковані не були.

На розкриття даних про свої активи держава натомість обіцяє не притягати декларанта до відповідальності за ухилення від оподаткування, порушення правил конкуренції та вимог щодо обігу валютних цінностей.

Хто може скористатися податковою амністією?

Декларантами можуть бути фізособи-резиденти та ті, хто були резидентами на момент набуття активів, що декларуються, або доходів, коштом яких такі активи набувались.

Права скористатися амністією позбавлені малолітні/неповнолітні або недієздатні особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб. Також не можуть бути декларантами фізособи, які хоча б раз із 2005 року подавали антикорупційну декларацію, обіймаючи одну з необхідних для такого декларування посад. Водночас близькі особи таких службовців право на податкову амністію не втрачають, хоча й гарантій від держави вони отримують менше.

Що можна задекларувати?

Декларант може зізнатися державі про наявність валютних цінностей, рухомого/нерухомого майна, часток у майні юросіб, цінних паперів і фінансових інструментів, прав на отримання дивідендів і процентів та інших активів, які були набуті коштом неоподаткованих доходів.

Декларуванню не підлягають готівка та активи, щодо яких уже розпочато досудове розслідування. Або ж які отримані в результаті вчинення злочинів, відмінних від ухилення від оподаткування чи від порушень валютного чи антимонопольного законодавства.

Наявну готівку можливо задекларувати лише у випадку внесення її на спеціальний банківський рахунок. Згідно з альтернативним законопроєктом №5153-2 вносити необхідно лише суму, що перевищує 1 мільйон гривень. Оподаткуванню спеціальним збором підлягатиме лише внесена на спеціальний рахунок сума перевищення.

Чи є податкова амністія безкоштовною?

Звичайно, ні. Держава, крім бажання отримати інформацію про активи фізосіб, фактичного виведення капіталу з тіні, переслідує й фіскальний інтерес.

Декларанту необхідно буде сплатити спеціальний збір за ставками 2,5% (щодо задекларованих державних облігацій), 5% (для валютних цінностей та активів, що знаходяться в Україні), 9% (для валютних цінностей та активів, що перебувають за кордоном).

Законопроєкт №5153-1 пропонує відповідні ставки зменшити до 2,5%, 3% та 5%. 

Законопроєкт №5153-2 пропонує зменшити лише 9% ставку до 5%.

Законопроєктом №5153-3 передбачено можливість вибору декларантом між ставками 2,5%, 5%, 9%, якщо він хоче сплатити спеціальний збір одразу після подання декларації та ставками 3%, 6%, 11,5% у випадку розстрочення сплати на 3 роки.

Яка ж процедура декларування?

Фізособа, яка хоче амністувати свої активи, протягом заявленого періоду декларування, (з 01.07.2021 р. до 01.07.2022 р.) повинна подати до контролюючого органу разову податкову декларацію, форма якої буде затверджена пізніше. Наразі відомо, що декларант повинен буде вказати дані, за якими може бути ідентифіковано його та задеклароване майно, базу оподаткування, ставки та суму спеціального збору. До декларації необхідно додати документи на підтвердження вартості належних декларанту валютних цінностей, прав грошової вимоги, а також активів, які знаходяться за межами України. Якщо активи знаходяться в Україні, то підтвердження їх вартості здійснюється за бажанням декларанта.

Протягом 10 днів після подання декларації суму збору, яка вважатиметься узгодженою, необхідно сплатити.

До кінця періоду амністування декларант зможе уточнити дані декларації, подавши нову, із доплатою спеціального збору або поверненням надміру сплачених коштів, залежно від внесених ним змін.

Альтернативною процедурою є подання знеособленої декларації через нотаріуса, якою можуть скористатися декларанти, крім близьких осіб держслужбовців. Декларант заповнює та подає декларацію нотаріусу, який формує її знеособлений варіант із застосуванням числового ідентифікатора, і потім самостійно подає до контролюючого органу. Документи на підтвердження вартості подаються лише нотаріусу, який до контролюючого органу їх передавати не буде.

Чи будуть дані декларації та джерела отримання доходу підлягати перевірці?

Податкові органи будуть проводити лише камеральну перевірку даних декларації на предмет логічних і арифметичних помилок та відповідності заявлених даних державним реєстрам. Джерела походження доходів податковим органом не перевірятимуться.

Проте у випадку виявлення порушення декларантом правил розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінустановах, а також у разі відсутності належних документів, що підтверджують права вимоги, такі об’єкти оподатковуватимуться за ставкою 18%, а контролюючий орган буде наділений правом нарахувати грошові зобов’язання (ймовірно, що штрафи та пеню також) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.  

Крім того, під час процедури проведення податкової амністії банки, до яких декларант буде вносити готівкові кошти, проводитимуть фінансовий моніторинг, зокрема, встановлюватимуть джерела походження коштів. Процедура фінансового моніторингу передбачає можливість подальшої передачі даних про джерела походження коштів до правоохоронних органів.

Зазначимо, що законопроєкт №5153-2 виключає можливість проведення фінансового моніторингу при внесенні коштів на спеціальний рахунок.

Також правоохоронні органи отримають можливість перевірити дані декларацій не лише в результаті комплаєнс-контролю банку. Так, в іншому законопроєкті, поданому Президентом, за № 5156 від 25.02.2021, передбачена норма, що зобов’язує слідчого та прокурора, які здійснюють досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого статтями 212, 212-1 КК України, невідкладно провести перевірку на предмет зв’язку обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з об’єктами, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору. Для виконання цього обов’язку достатньо подати до податкового органу запит на отримання відповідної інформації.

Які гарантії від держави отримує декларант?

По-перше, подана декларація, за якою сплачено спеціальний збір, в межах задекларованих активів звільняє декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства і від обов’язку нарахування та сплати несплачених раніше податків.

По-друге, декларація та відомості в ній не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках щодо декларанта, а також у якості доказів у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах і не можуть бути підставою для відкриття кримінального провадження за статтями 212 і 212-1 КК України.

Це правило не застосовується до близьких осіб державних службовців. Щодо них декларації не можуть бути доказами лише в кримінальних провадженнях за статтями 212 та 212-1 КК України, однак використовувати їх для підтвердження винуватості у вчиненні інших злочинів законопроєкти не забороняють.

Чи є проходження податкової амністії безпечним?

Оскільки державні гарантії не поширюються на декларанта в обсягах майна, отриманого злочинним шляхом, відмінним від ухилення від оподаткування чи підробки податкової звітності або фінансової відповідальності, то безпечною процедура податкової амністії може бути лише для декларанта, який абсолютно впевнений, що стосовно нього не може бути кваліфікований жоден інший склад злочину за діяльність, у результаті якої ним були набуті задекларовані активи.

Водночас, подана разова декларація є небезпечною для осіб, що фактично були джерелом отримання доходу декларанта, зокрема юридичної особи, яка виплачувала неоподаткований дохід, та її посадових осіб.

На таких осіб (джерела отриманого декларантом доходу) не поширюється жодна гарантія, передбачена законопроєктами. Тому в результаті декларування особою, наприклад, значної готівкової премії від роботодавця щодо нього може бути проведена податкова перевірка з подальшим донарахуванням податкових зобов’язань та фінансових санкцій, а посадових осіб може бути притягнуто до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Може краще взагалі не амністуватися?

Законопроєктами передбачено, що особа, яка не подасть разову декларацію в процедурі податкової амністії, вважатиметься такою, що не має активів, які набувались за рахунок неоподаткованих доходів, або має активи вартістю до 400 000 гривень (1 мільйон гривень в редакції законопроєкту №5153-2), та квартиру площею до 120 квадратних метрів або будинок площею до 240 квадратних метрів, також нежитлову нерухомість некомерційного призначення площею до 60 квадратних метрів, земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, а також особистий некомерційний автомобіль з двигуном до 3000 куб.см, і вартістю до 375 мінімальних заробітних плат, який може перевозити до 10 чоловік.

Якщо право власності на такі об’єкти зареєстровано до моменту завершення амністії, то держава вважатиме, що з доходів, коштом яких такі об’єкти придбавалися, сплачені усі належні податкові зобов’язання.

Отже, якщо в особи відсутні об’єкти, які не підпадають під згадані вище критерії, то доцільність декларування відсутня.

Якщо ж набутого коштом неоподаткованих доходів майна більше, то кандидату в декларанти необхідно уважно проаналізувати усі ризики подання декларації та визначитись, чи переважає економічна доцільність над ними. При цьому слід зважати не лише на персональну відповідальність, але і відповідальність осіб, які фактично були джерелами отримання доходів. 

До речі, в законопроєкті №5153-3 подібна норма щодо амністованого майна без подання декларації відсутня, що не залишає особливого вибору фізособам: вони або можуть підтвердити можливість придбання усього майна коштом оподаткованих доходів, або повинні подавати декларацію незалежно від вартості майна, або можуть не подавати декларацію з надією, що контролюючі органи на них не звернуть увагу.

Замість висновку

Попри простоту процедури декларування, з огляду на потенційну перевірку джерел отримання доходів правоохоронними органами та обмежену кількість часто взаємопов’язаних злочинів, що амністуються, рішення щодо використання процедури податкової амністії потребує виваженості та глибокого попереднього аналізу.

Ймовірно, що потенційні декларанти, які мають іноземні компанії, радше скористаються механізмом «безподаткової» ліквідації таких компаній, аніж процедурою податкової амністії. Хоча не виключено, що саме комбінація цих механізмів для деяких декларантів виявиться найбільш доцільною.

Що ж стосується більшості населення України, вбачається, що активів, які вважатимуться придбаними за оподатковані доходи й без використання податкової амністії, більш ніж достатньо.

Але не слід забувати, що такі активи мають бути належно оформлені та внесені до відповідних держреєстрів до закінчення періоду податкової амністії.

Налоговая амнистия