Закон №466 та правила КIК – чи насправді все так погано?

среда, 27.05.2020 12:00 Комитет международного налогообложения, Группа по международной налоговой реформе в Украине
Андрей Реун
Андрей Реун

Член Правления IAA, со-глава Комитета международного налогообложения IAA, партнер, глава налоговой практики ЮФ "LCF Law Group"

21 травня Президент підписав Закон №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Новації отримали безліч негативних коментарів щодо можливого «знищення» ними українського бізнесу. Та чи все так погано? Спойлер: ні.

- У мережі з'явилося багато коментарів про те, що введення правил контрольованих іноземних компаній (далі - КіК) уб'є український середній бізнес. А значна кількість бізнесменів почнуть змінювати податкове резидентство для ведення бізнесу в Україні, не потрапляючи під вимоги КіК.

Такі твердження формують вкрай негативне сприйняття бізнесом правил КіК. Звичайно, податкові правила та формальності, спрямовані на збір додаткових податків і відповідне накладення штрафів, складно сприймати та оцінювати позитивно, особливо в умовах рецесії та пандемії.

Водночас, правила КіК будуть поширюватися не на весь український бізнес, а переважно на тих, хто ухиляється від сплати українських податків, оптимізаторів податкового навантаження на рівні України та бізнесменів, які не можуть довести законність походження своїх коштів.

Що таке КіК простими словами?

КіК - це іноземна компанія (освіта без статусу юридичної особи), яка перебуває під контролем українського резидента (фізичної або юридичної особи).

Історично, український бізнес створював іноземні компанії для оптимізації податкового навантаження, захисту активів, хеджування валютних ризиків і зберігання валютних накопичень в іноземних банках.

Що страшніше: розкриття КіК або сплата податків з прибутку КіК?

Закон №466 передбачає розкриття КіК українськими податковими резидентами та оподаткування в Україні скоригованого прибутку КіК пропорційно частці володіння (з певними винятками).

При цьому, судячи з усього, розкриття КіК турбує українських бізнесменів не менше за необхідність сплати податків з прибутку КіК. Тим більше, що сплачувати їх потрібно буде не завжди. А ось пояснити, звідки взявся перший мільйон, пояснити можуть не всі власники КіК. Проте розкривати КіК потрібно завжди - винятків немає.

Коли не потрібно платити податки з прибутку КіК?

Виключно розкриття КіК без сплати в Україні податків з прибутку КіК буде необхідно в таких випадках:

1. Річний дохід всіх КіК не більше 2 000 000 євро. Тобто навіть якщо у резидента України є офшор, але його річний дохід не перевищує 2 млн євро, то платити податки з прибутку такого офшору не потрібно. Тож скільки «звичайних» громадян відсік цей критерій?

2. КіК створена в країні, з якою Україна уклала угоду про уникнення подвійного оподаткування, та:

- сплачує корпоративний податок за ставкою не нижче 13%;

- або більше 50% доходів КіК є активними.

3. КіК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі.

4. КіК веде благодійну діяльність та не розподіляє прибуток серед засновників.

Отже, податки треба буде платити з прибутку тільки «низькоподаткових», «пасивних» і не публічних КіК. Знову ж таки, значна кількість реальних КіК, створених для ведення та розширення бізнесу, відсіюється.

Які податки потрібно буде платити з прибутку КіК?

Якщо податки з прибутку КіК платити все ж потрібно, то є декілька варіантів:

1. Для фізосіб, які контролюють КіК:

- не розподіляти дивіденди КіК і платити податок з прибутків фізосіб за ставкою 18% + 1.5% військовий збір;

- розподіляти дивіденди КіК і платити податок з доходів фізичних осіб за ставкою 9% + 1.5% військовий збір;

- володіти КіК через українську юридичну особу та платити податок з доходів фізичних осіб з розподілених українською юридичною особою дивідендів за ставкою 5% (платник податку на прибуток на загальних підставах) або 9% (неплатник податку на прибуток) + 1.5% військовий збір.

2. Для юридичних осіб, що контролюють КіК:

18% податок на прибуток на скоригований прибуток КіК (за вирахуванням сплачених в іноземних юрисдикціях податків). При цьому дивіденди (доходи від участі в капіталі КіК) підлягають виключенню з оподатковуваного прибутку української юридичної особи, яка контролює КіК.

Крім сплати податків, бізнес повинен буде подавати спеціальну звітність, а також нести додаткові витрати для дотримання правил КіК (аж до документації з трансфертного ціноутворення та аудиторських звітів). Це вимагатиме додаткових витрат під ризиком сплату істотних штрафів за недотримання необхідних формальностей і процедур.

Чому ж бізнес так боїться розкриття КіК?

Відповідь на це питання залежить від конкретної ситуації, але, перш за все, це відсутність культури сплати податків. Недоплачені податки деякими бізнесменами розглядаються як зароблені, звідси таке небажання їх платити через механізм КіК.

Другий фактор - це недовіра до державних інститутів, зокрема і тому, що бізнес і громадяни не бачать, куди їх податки витрачаються. Ставлення державних службовців до населення дуже часто зводиться до «громадяни для держслужбовців», замість «держслужбовці для громадян». Тому вже зараз бізнесмени, які вирішують питання про доцільність розкрити свої КіК, розглядають потенційні наслідки наступних перевірок, ініціювання кримінальних справ, допитів і можливих спроб змусити «домовитися» з боку контролюючих органів. Введення істотних штрафів за порушення правил КіК малоймовірно сприятиме зменшенню тиску контролюючих органів на бізнес. Також, попри всі проведені реформи, довіра бізнесу і населення до національної судової системи знаходиться не на найвищому рівні.

Стримувальним фактором також може бути і відсутність у потенційних контролюючих КіК осіб законних джерел походження коштів, що опинилися в офшорах, і бажання мати власний, нікому не відомий гаманець, з якого можна оплачувати вертольоти, вілли, купувати нерухомість і робити інші особисті витрати. Цей фактор міг би бути знівельований шляхом приурочення введення правил КіК до завершення розкриття громадянами доходів у межах процедури нульового декларування.

Водночас, відсутність довіри до державних інституцій буде, як мінімум, стримувати успішність нульового декларування. Особливо з урахуванням досвіду податкової амністії, нещодавно проведеної північним сусідом.

Не можна виключати, що введення правил КіК буде перенесено на 2022 рік. Якщо до цього часу завершиться кампанія з нульового декларування, а довіра бізнесу до контролюючих органів та судової системи збільшиться, можна очікувати більш позитивних результатів за кількістю розкритих КіК. При відсутності такої довіри можемо очікувати, що українські громадяни закриють свої іноземні компанії або вирішать їх не розкривати (з або без переоформлення на «кваліфікованих» номіналів), а особливо успішні - змінять своє податкове резидентство, «перепишуть» свій бізнес на що родичів, які живуть за кордоном, або «передадуть» його в трасти.

Налоговая реформа КИК