Керуючий партнер ЮФ "Law Guide", голова Комiтету приватного капіталу IAA
Law Guide
This article is available in Ukrainian only.
Доки Мінфін займатиметься потуранням, не коригуватиме роботу ДПС та ігноруватиме потреби суспільства та українців у наданні офіційного узагальнюючого якісного роз'яснення щодо податкових питань із потенціалом неоднозначного тлумачення?
На сьогодні чи не найнезрозумілішими серед найважливіших є питання визначення резидентства українських переселенців й питання їхніх податкових зобов’язань (включно з ризиками подвійного оподаткування, ризиками КІК правил, тощо). Де безліч питань залишаються без відповідей, щє й з множинним трактуванням. Наприклад, всім відомий факт, що в Україні відсутня процедура для втрати статусу резидента.
Отже, не зрозуміло, що зазвичай робити, якщо вважаєш, що в тебе всі підстави не вважатись резидентом України? Чи слід взагалі щось робити і в яких обсягах? Як подвійного оподаткування уникати? Звісно, можна отримати експертний висновок. але який би не був кваліфікований адвокат - «його думку ні до чого не пришиєш» . Відчуття життя на пороховій бочці залишатиметься.
Що ще можна зробити в такій ситуації? Правильно! Залишається можливість отримати ІПК. Але ж, хіба є в цьому сенс, якщо схоже, що в податківців свідома позиція перетворювати суть ІПК у передрук вибіркових положень ПКУ, ігноруючи суть того, для чого у всьому світі взагалі існують tax rulings.
Базовий принцип податкового законодавства України - презумпція правомірності рішень платника податку, якщо правові норми припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Але, нажаль, принцип правової визначеності в податковому законодавстві явно кульгає.
ПКУ передбачає, що ІПК повинна мати індивідуальний характер, і в ній повинно бути роз’яснення практичного використання податкового законодавства з поставлених питань, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання.
Візьмемо для прикладу ІПК №1644/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 30.06.2023. В ній платник податків, який тривало проживає в Німеччині питає:
Як гадаєте, що відповіла податкова? Звісно процитувала ст.13, п. 163.1, п. 167.1, пп. 168.2.1, п. 170.11, ст. 179 та п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ без жодного роз’яснення, як ці статті індивідуально до власної ситуації повинен на практиці застосувати український переселенець. Тобто, класичний загальний висновок – резидент України з іноземних доходів сплачує податок в Україні. Дяка, що закцентували, що українсько-німецька конвенція про уникнення подвійного оподаткування не поширюється на ВЗ (це чи не єдина користь від цієї ІПК).
І такого плану «якості» ІПК надаються не тільки українцям. До іноземців підхід аналогічний. Заглянемо в ІПК №718/ІПК/99-00-24-03-03-09 от 28.03.2023. В ній громадянин Саудівської Аравії цікавиться:
Після загального переліку статей 14.1.213, 162.1.2, 163.2, 163.1.3, 168, 170.11 ПКУ і т.і., висновок податківців – «якщо фізичною особою – громадянином іноземної держави не дотримані перелічені положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то з метою оподаткування фізична особа може вважатися нерезидентом України, а отже на доходи, отримані таким нерезидентом за межами території України, норми Кодексу не поширюються».
Дякувати, дуже допомогли індивідуально визначитись, і роз’яснили - так чи дотримуються іноземцем критерії для визначення резидентом України чи ні, і чи сплачувати практично заявнику внаслідок такого статусу податок в Україні чи ні (для чого він і звертався за ІПК). Тобто з урахуванням поставлених заявником питань чіткості й ясності розуміння відповідей по ним після ознайомлення з ІПК не побільшало. Вони навіть не згадують про існування конвенції між Україною та Саудівською Аравією.
Судова практика, скасовуючи ІПК, як аргументацію, вже неодноразово наводила:
Може слід подякувати податківцям, що допомагають створювати більше роботи адвокатам та податковим консультантам. Проте що робити платникам податків при такому фіскальному підході, якщо Мінфін продовжує грати в мовчанку, мабуть, знов вважаючи, що «немає суспільного запиту щодо такої проблематики»?
14.05.2021